УДК 342.7

DOI 10.37749/2308-9639-2024-7(259)-1

П. П. Пацурківський, студент ІV курсу Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3137-5046

АНТРОПОСОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОД ГІДНОСТІ ЛЮДИНИ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

У статті вперше в українському правознавстві досліджується у постановочному аспекті антропосоціокультурний код гідності людини з метою його розкодування. За основу евристичного інструментарію дослідження взято антропосоціокультурний підхід, який охоплює собою комплекс філософських, загальнонаукових та спеціально-правових методів пізнання.

Автором одержано такі основні наукові результати: розкодувати антропосоціокультурний код гідності людини означає з’ясувати, як саме визначено буття цієї гідності. Людська гідність є витоком і водночас епіцентром невідчужуваних та непорушних прав і свобод людини, вона субстанційна, а її ядро (аналог геному людини) онтологічно укорінене в людському розумі і моралі як універсальних (родових) для людини проявах екзистенційної реальності. Автор обґрунтовує реальність людської гідності як функцію та технологію буття людиною у світі та розкриває її діалогічність.

Ключові слова: гідність людини; невідчужувані та непорушні права і свободи людини; діалогічність гідності людини; антропосоціокультурний код гідності людини; універсальність антропосоціокультурного коду гідності людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Сергій Рабінович. У пошуках підстав прав людини: до дискусій у сучасному українському правознавстві. Право України. 2023. №6. С. 19—32.
  2. Aharon Barak. Human Dignity: The Constitutional value and the Constitutional Rights. Cambridge University Press. 2015. 400 p.
  3. Сергій Головатий. Про людські права. Лекції. Київ: Дух і Літера. 2016. 760 c.
  4. Hubert Cancik. ‘Dignity of Man’ and ‘Persona’ in Stoic Anthropology: Some Remarks on Cicero, De officiis, I, 105—107 // The Concept of Human Dignity in Human Rights Discourse / ed. By David Kretzmer and Eckart Klein. Hague: Kluwer Law International. 2002. P. 19—
  5. Arthur Darby Nock. CONVERSION. The Old and New in Religion from Alexander the Great to Augustine of Hippo. Oxford: Oxford University Press. 1933. 306 р.
  6. Franc Rode. Foi Chretienne Et Culture. // Plenaria‘ 94. URL : https://www.vatican.va/roman_curia/pontifical_councils/cultr/documents/rc_pc_cultr_01101994_doc_iii-1994-ple-94_en.html.
  7. Євангеліє від Матвія 5:48. URL: https://zhyty-slovom.com/lectio-divina/1-i-tyzhden-pislia-p-iatdesiatnytsi-subota-doskonalist-tse-nasliduvannia-isusa-mt-5-42-48/.
  8. Олександр Водянніков. Генеалогія поняття людської гідності у конституційному праві. Право України. 2018. №9. С. 41—56.

9. Martin Luther. Die 95 Thesen. Bilingual Edition: English / German. Independently published. 2018. 98 p.

  1. I. Kant. Opus Postumum // Kant: AAXXI.
  2. Karl Jaspers. Kant. San Diego; N.Y.; London. Harcourt, Brace & World. 160 p.
  3. М. Ленер. Людська гідність в Основному Законі Федеративної Республіки Німеччини // Людська гідність: що ми розуміємо під «гідністю», «людиною» та «людською гідністю»: матеріали міжнародного науково-практичного семінару «Людська гідність у праві Німеччини, Польщі та України» / відпов. ред. Б.Шлоер. Харків: В деле. 2017. С. 35—42.
  4. Оксана Грищук. Людська гідність у праві: філософські проблеми. Київ: Атіка. 2007. 432 с.
  5. Оксана Грищук. Філософія людської гідності у праві. Право України. 2018. №9. С. 14—28.

15. United Nations Charter. URL: https://www.un.org/en/about-us/un-charter.

  1. The Universal Declaration of Human Rights (UDHR). URL: https://www.un.org/en/about-us/universal-declaration-of-human-rights.
  2. International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights. 16 December 1966. General Assembly resolution 2200A (XXI). URL: https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/international-covenant-economic-social-and-cultural-rights.
  3. International Covenant on Civil and Political Rights. 16 December 1966. General Assembly resolution 2200A (XXI). URL: https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/international-covenant-civil-and-political-rights.
  4. European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.. Rome, 4.XI.1950 URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/convention_ENG.
  5. Judgment in the case of «Christine Goodwin v. United Kingdom», no. 28957/95, ECHR, 11 July 2002. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-125318.
  6. Зібрання актів європейського права. Вип. 1-2: Рада Європи / упорядник А. А. Федорова; за заг. ред. В.Г.Буткевича. Київ: Ред. журн. «Право України». 2012. 616 с.
  7. Конституція України. Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
  8. Шаповал В. М., Корнєєв А. В. Історія Основного Закону (конституційний процес в Україні у 19990-1996 роках). Харків: Фоліо. 2011. 111 с.
  9. Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland. 23.05.1949. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/gg/BJNR000010949.html.
  10. Головатий С.П. Тріада європейських цінностей – верховенство права, демократія, права людини. Право України. 2015. № 1. С. 13—92.
  11. Рабінович П. Основоположні права людини: терміно-поняттєвий інструментарій дослідження та викладання. Право України. №2. С. 9—23.
  12. Judgment in the case of «Kharchenko v. Ukraine», no. 40107/02, ECHR, § 50, 10 February 2011. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-103260.
  13. Judgment in the case of «Nevmerzhitsky v. Ukraine», no. 54825/00, ECHR, § 93,94, 5 April 2005. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-68715.
  14. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 24, 58, 59, 60, 93, 190-1 Кримінального кодексу України в частині, що передбачає смертну кару як вид покарання (справа про смертну кару) від 29 грудня 1999 року №11-рп/99. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v011p710-99#Text.
  15. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 22 травня 2018 року № 5-р/2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-18#Text.
  16. Karl Jaspers. Vernunft und Existenz. München, Piper. 155 р.
  17. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Пер. з фр. Том перший. Вид. друге, виправлене. Київ: Дух і Літера. 2011. 488 с.
  18. Immanuel Kant. Grundlegung zur Metaphysik der Sitten. Meiner. 1999. 122
  19. Johannes Messner. Das Naturrecht. Tyrolia-Verlag, 1958. 1206 S.
  20. Чарльз Тейлор. Етика автентичності. Пер. з англ. Вид. друге. Київ: Дух і Літера. 2013. 128 с.
  21. Томас Ренч. Конституція моральності. Трансцендентальна антропологія і практична філософія. Пер. з нім. В. Приходька. Київ: Дух і Літера. 2010. 348 С.
  22. Мартін Бубер. Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням. Пер. з нім. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. 272 с.
  23. Maurice S. Friedman. Martin Buber’s life and work. Detroit. 198
  24. Поль Рікер. Сам як інший. Пер. з фр. Вид. 2-е. Київ: Дух і Літера. 2002. 458 с.

40. J.-P. Sartre. L’être et le néant: Essai d’ontologie phénoménologique. Gallimard, 1943. 722 р.

41. J.-P. Sartre. Les Chemins de la Liberte III La Mort dans l’Ame. Gallimard. 1949. 308 р.

  1. Immanuel Die Metaphysic der Sitten. // Kant: AAVI.
  2. Андрій Баумейстер. Буття і благо. Вінниця: Вид. Т. П. Барановської. 2014. 418 с.
  3. Sgarbi M. Kant on Spontaneity. New York: Continuum, 2012. 147 p.
  4. Олег Марцеляк. Місце Конституційного Суду України в конституційно-правовому механізмі забезпечення прав і свобод людини. Публічне право. Науково-практичний юридичний журнал. Спеціальний випуск. Київ. 2018. С. 129—132.