УДК 341

DOI 10.37749/2308-9639-2024-2(254)-5

М. В. Величко, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, професор Національної академії Служби безпеки України

ORCID ID 0000-0002-0401-1538

БІОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ У ФЕДЕРАТИВНІЙ РЕСПУБЛІЦІ БРАЗИЛІЯ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

 У роботі досліджується бразильський шлях становлення і розвитку вітчизняної біотехнологічної сфери, який почався із прийняття ряду взаємопов’язаних єдиною мережею державних біотехнологічних програм, які в свою чергу ставили за мету спочатку підвищити інноваційну активність галузі, після чого спрямувати її результати на розв’язання соціальних проблем суспільства.

Встановлено, що в результаті проведення своєчасних реформ у сільськогосподарській науці та виробництві сільськогосподарської продукції шляхом прийняття і реалізації при фінансовій державній підтримці інноваційних біотехнологічних програм, Бразилія стала лідером геноміки в Латинській Америці.

Відбулося це завдяки створенню системи взаємодії геномних мереж, а саме: Регіональна геномна мережа; Мережа досліджень евкаліпта; Структурна біологічна мережа; Національна мережа з протеому; Мережа розвитку біофармацевтики та імунобіології; Мережа проведення сумісних досліджень з фітомедицини і формування нових технологічних ланцюжків тощо.

Для їх реалізації приймаються ряд державних програм: «Genome Project» (1977); «Programa Genoma Nacional finaliza sequenciamento da bactéria Chromobacterium violaceum» (2002).

Для нормативно-правового регулювання зазначеної сфери розробляються і приймаються наступні закони Бразилії: «Про патентування» (1997); «Про біологічну безпеку» (2005) «Про інновації» (2005), а також на їх основі ряд підзаконних актів.

Для реалізації зазначених вище біотехнологічних програм 8 лютого 2007 р. Президент Бразилії підписує прийнятий законодавцями Декрет 6041, на підставі якого було створено Національний комітет з біотехнології.

Одночасно, згідно із Законом Бразилії «Про біологічну безпеку», створено ряд управлінських структур, а саме: Національну Раду з біобезпеки; Національну технічну комісію з біобезпеки із внутрішніми комітетами з біобезпеки і системи інформування про ситуаційні біозагрози та рівні дотримання вимог біобезпеки.

Як державні суб’єкти для реалізації зазначених програм в числі інших державних структур залучаються і спецслужби Бразилії: Департамент політичного і соціального порядку та Бразильське агентство розвідки в частині їхньої компетенції (протидія біотероризму та протидія поширенню зброї масового знищення людей, включаючи і біологічну та її складові).

Зроблено висновок про високий розвиток у Бразилії біотехнологічних технологій та ефективну систему біобезпеки і біозахисту, які підкріплені ефективним управлінням, науковим, фінансовим та правовим забезпеченням.

Запропоновано розглянути можливість використання досягнутого досвіду Бразилії при створенні вітчизняної системи біологічної безпеки та біологічного захисту держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 16.
  2. Указ Президента України від 06.04.2009 № 220/2009 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 лютого 2009 р. «Про біологічну безпеку України»: URL: http://www.rnbo.gov.ua/documents/232.html.
  3. Указ Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text.
  4. Указ Президента України від 14 вересня 2020 р. № 392 про затвердження Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 р. «Про Стратегію національної безпеки України». [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037.
  5. Указ Президента України № 111/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 р. «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації»: URL: https://www.president.gov.ua/documents/1112021-37505.
  6. Указ Президента України від 17 грудня 2021 р. № 668/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 р. «Про Стратегію біобезпеки та біологічного захисту»: URL: https://www.phc.org.ua/news/strategiya-zabezpechennya-biologichnoi-bezpeki-ta-biologichnogo-zakhistu-za-principom-edine.
  7. Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 р. «Про Стратегію національної безпеки України»: URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037.
  8. Стратегія забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту за принципом «єдине здоров’я» на період до 2025 р. та план заходів щодо її реалізації: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1416-2019-%D1%80.
  9. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-ta-braziliya-pidpisali-memorandum-pro-spivpracyu-v-oboronnij-sferi.
  10. Programa Genoma Nacional finaliza sequenciamento da bactéria Chromobacterium violaceum. Revista Pesquisa FAPESP, Edi^ao 71, janeiro, 2002.
  11. Maria Luiza Lawinsky Lodi, José Roberto Pinho de Andrade Lima, Wanderson Kleber de Oliveira A VIGILÂNCIA EM SAÚDE SOB A PERSPECTIVA DA BIODEFESA: UM DIAGNÓSTICO SITUACIONAL: URL: https://doi.org/10.58960/rbi.2022.17.217.
  12. Parra J. Redes de Trabalho em Biotecnologia. In: Instituto Euvaldo Lodi, Estratégias para o Desenvolvimento da Bioindústria em MG. Belo Horizonte: IEL-MG, FIEMG, Dez. 2004, pp. 121—135.
  13. Perpetuo Irineu Franco. A Trama da Rede. Folha de Sao Paulo. Sinapse, 22/02/2005, pp. 12—16.
  14. Ferrer M. et al. The scientific muscle of Brazil’s health biotechnology // Nature Biotechnology, v. 22, suppl., 2004, pp. DC8-DC12.
  15. URL: https://agroportal.ua/news/tekhnologii/braziliya-odobrila-gm-trostnik-dlya-kommercheskogo-ispolzovaniya.
  16. Baskin, CR. Zelicoff, AP. Laboratory biosecurity in the United States: evolution and regulation. Chapter 1. In: Ensuring National Biosecurity Institutional Biosafety Committees. Elsevier. 2016.
  17. Rodrigues-Junior, Antonio Luiz. A inteligência epidemiológica como modelo de organização em saúde. Ciência & Saúde Coletiva, v. 17, n.º 3, p. 797—805, mar. 2012.
  18. Coelho, Danilo Nery. Emergência em Saúde pública por eventos químicos, biológicos, radiológicos e nucleares (QBRN) na perspectiva de inteligência estratégica: recomendações em prol da intersetorialidade na segurança da saúde e na biodefesa. 2017. Dissertação (Mestrado em Políticas Públicas em Saúde) – Escola Fiocruz de Governo. FIOCRUZ, 2017.
  19. Milanez, F. A. W.: Cavalcanti, M. F. de H. A importância do levantamento de inteligência médica para o sucesso das operações militares. Biblioteca do Exército. 2020. Disponível em: https://bdex.eb.mil.br/jspui/bitstream/123456789/8042/1/Cap_Felippe%20 Augustus%20Wander%20Milanez%E2%80%8B.pdf. Acesso em: 12 abr. 2022.
  20. Frota, Luiz Carlos Miranda. Inteligência nas organizações públicas de saúde: soluções e informações estratégicas para gestão. 2009. Dissertação (Mestrado Modalidade Profissional em Saúde Pública) – Fundação Oswaldo Cruz, Rio de Janeiro, 2009. Disponível em: https://bvssp.icict.fiocruz.br/pdf/25770_frotalcmm.pdf. Acesso em: 16 abr. 2022.
  21. Teixeira, M. G.; Costa, M. C. Vigilância Epidemiológica: Políticas, Sistemas e Serviços. In: GIOVANELLA, L. (org.). Políticas e Sistema de Saúde no Brasil. Livro. 2 Rio de Janeiro: Editora Fiocruz, 2012.
  22. United Nations (UN) Meeting of the States Parties to the Convention on the Prohibition of the Development, Production and Stockpiling of Bacteriological (Biological) and Toxin Weapon sandtheir Destruction. National measures and views on biosafety and biosecurity. Submitted by Brazil. August 2008 {BWC/MSP/2008/MX/WP.28}.
  23. Valle S., Barreria Y. Biosseguranga – engenharia genetic. Legislagao brasileria. Rio de Janeiro, Publit Editora, 2007.
  24. Petrucelli, Marcos Roberto. Biotecnologia, bioética, biodireito, biossegurança, e biodefesa no contexto DQBRNE: atualidades, perspectivas e desafios. 2014. Dissertação (Mestrado em Biotecnologia) – Universidade Federal de São Carlos. São Carlos, 2014.
  25. BRASIL. Decreto n.º 11.098 de 20 de junho de 2022. Aprova a Estrutura Regimental e o Quadro Demonstrativo dos Cargos em comissão e das Funções de Confiança do Ministério da Saúde e remaneja e transforma cargos em comissão e funções de confiança. Diário Oficial da União: seção 1, Brasília, DF, 21 jun. 2022. 2022a.