PDF

УДК 343.347.2 (477)

DOI 10.37749/2308-9636-2020-10(214)-3

І. М. Салагор,

здобувач Національної академії СБ України

 

БІОЛОГІЧНІ ПАТОГЕННІ АГЕНТИ ЯК ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 326 КК УКРАЇНИ

У статті досліджено предмет злочину, передбаченого ст. 326 КК України. Констатується, що предмет порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами є обов’язковою ознакою складу злочину та належить до таких, додержання щодо яких особливого правового режиму є умовою нормального функціонування суспільних відносин.

Узагальнення наявних нормативних визначень дозволило сформулювати поняття «біологічні патогенні агенти» в значенні предмета злочину, передбаченого ст. 326 КК України. Зокрема, до складу таких агентів авторкою включено бактерії, віруси, рикетсії, хламідії, мікоплазми, найпростіші, грибки, гельмінти, пріони, токсини (як природні, так і генетично модифіковані).

Аргументовано твердження, що до предмету цього злочину не відносяться похідні від біологічних патогенних агентів продукти. Зроблено висновок, що єдиного уніфікованого актуального переліку біологічних патогенних агентів для людини, тварин і рослин в Україні не існує, втім чинними на сьогодні є п’ять переліків, затверджених підзаконними нормативно-правовими актами.

Ключові слова: предмет злочину, біологічні патогенні агенти, токсини, пріони, генетично модифіковані збудники захворювань, штами мікроорганізмів, інфекційність, вірулентність, контагіозність, інкубаційний період, групи патогенності.

Список використаної літератури

  1. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України: монографія. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. 384 с.
  2. Конвенция о запрещении разработки, производства и накопления запасов бактериологического (биологического) и токсинного оружия и об их уничтожении от 10 апреля 1972 г. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.
  3. Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18 січня 2011 року № 2245-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 15. Ст.73.
  4. ДСТУ 3803-98: Біотехнологія. Терміни та визначення. Вид. офіційне. Київ: Держстандарт України. 1999. 26 с.
  5. Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86. Офіційний вісник України. 2004. № 4. Т. 1. Ст. 167.
  6. Державні санітарні норми і правила «Організація роботи лабораторій при дослідженні матеріалу, що містить біологічні патогенні агенти I-IV груп патогенності молекулярно-генетичними методами»: затверджено наказом МОЗ України від 24.01.2008 № 26. Офіційний вісник України. 2008. № 11. Ст. 274.
  7. Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів : Закон України від 31 травня 2007 року № 1103-V. Відомості Верховної Ради України. 2007. № 35. Ст. 484.
  8. Андрейчин М.А., Копча В. С. Біотероризм: Медична протидія. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. 300 с.
  9. Біологічна безпека України: монографія / за заг. ред. М. В. Величка, В. Г. Радченка. Київ: Нац. акад. СБУ, 2016. 784 с.
  10. Казаков В. Н., Шлопов В. Г. Прионные болезни. Донецк: Донбас, 2009. 444 с.
  11. Стеблюк М. І. Цивільна оборона та цивільний захист : підручник. 3-е видання, стер. Київ: Знання, 2013. 487 с.
  12. Калашников В. М., Юрченко A. B., Саакянц И. А.  Биотерроризм: анализ, тенденции, угрозы. Проблемы предотвращения биотерроризма: Сборник. М.: АТЦ СНГ, 2010. С. 10—49.
  13. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 11-те вид., переробл. та допов. Київ: ВД «Дакор», 2019. 1384 с.
  14. Положение о порядке учета, хранения, обращения, отпуска и пересылки культур бактерий, вирусов, риккетсий, грибов, простейших, микоплазм, бактерийных токсинов, ядов биологического происхождения: утверждено заместителем Министра здравоохранения, Главным государственным санитарным врачом СССР 18.05.1979.
  15. ДСП 9.9.5.035-99 «Безпека роботи з мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності»: затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 № 35.
  16. ДСП 9.9.5-064-2000 «Порядок видачі дозволів на роботу із мікроорганізмами І-ІV груп патогенності та рекомбінантними молекулами ДНК»: затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України від 20.12.2000 № 64.
  17. Про ветеринару медицину: Закон України від 25 червня 1992 року № 2498-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 36. Ст. 531.
  18. Фесенко Є. В. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони: дис. … доктора юрид. наук: спец. 12.00.08. Київ: Академія адвокатури України, 2004. 426 с.
  19. Про лікарські засоби: Закон України від 4 квітня 1996 року № 123/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 22. Ст. 86.