УДК: 378.046-021.68:37.014.6
О. В. Соснін, доктор політичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України
ДО ПИТАННЯ ПРОТИДІЇ СТІЙКОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИМ ЗАГРОЗАМ
Немає сумніву в тому, що світ цифрових технологій, у який ми входимо, — це не тільки новий логічний етап розвитку технологічної сфери людства, а й усієї правової і соціально-політичної реальності. Поки ще не існує загальноприйнятих і гармонізованих визначень і правових дефініцій, однак, цифрові технології вже стрімко захоплюють плацдарми для наступу. Цифровізація (англ. digitalization) стає найважливішим фактором економічного зростання економіки будь-якої країни. Цифровізація є сучасним трендом розвитку і послідовного покращення всіх бізнес-процесів економіки і пов’язаних з нею соціальних сфер, заснованим на збільшенні швидкості взаємного обміну, доступності і захищеності інформації. Експерти виділяють вісім основних пунктів економічної системи цифрової економіки, як-то: держава і суспільство, маркетинг і реклама, фінанси і торгівля, інфраструктура і зв’язок, медіа і розваги, кібербезпека, освіта і кадри, стартапи й інвестиції. Виходячи з цього, при визначенні основних цілей розвитку цифрової економіки можна виділити: розумні міста, автономний транспорт, захист від кібератак, відповідальне ставлення до персональних даних, усунення цифрової нерівності, телемедицина, розумне сільське господарство, механізми довіри в Internet.
Упровадження в життя будь-яких нових технологій — процес, безумовно, тривалий і несе купу ще невідомих викликів та небезпек для людства, їх зазвичай об’єднують у три різні групи: соціально-економічні, техніко-організаційні, природні. Усе це достатньо повно ми усвідомили в ХХ ст., впроваджуючи в реальну економіку науково-технічні досягнення через розробку нормативно-правових чинників (закони про працю, природоохоронне законодавство, правила, норми, стандарти, практика державного і суспільного контролю за їх дотриманням). Розвиток масового (конвеєрного) виробництва свого часу взагалі стимулював глибоке вивчення соціальних і правових питань реальної економіки — адекватної платні за працю, системи пільг і компенсацій, морального і матеріального стимулювання за шкідливі умови праці тощо. Запозичивши досвід Г. Форда, ми почали вивчати соціально-психічні чинники, що характеризують ставлення людини до праці, психологічний клімат у колективі, сім’ї, мотиви до праці; суспільно-політичні чинники — створення сприятливих умов праці, до винахідництва і інноваційної діяльності.
Ми запам’ятали, що за відсутністю правових норм і законів завжди існує вірогідність прояву небезпеки, що стало аксіомою небезпеки, що в природі немає абсолютно безпечних для життя людини явищ, факторів — все небезпечно і вимагає формування певних умов для роботи. Ми запам’ятали також, що існує багато прикладів, коли недостатність знань і нестача методологічно опрацьованих наукою і освітою обґрунтувань при практичному впровадженні знань і технологій у реальну економіку призводить до серйозних інженерно-технічних і гуманітарно-освітніх проблем і навіть до катастроф. Разом із тим, вступаючи в електронну еру, ми винятково легковажно поставилися до правових питань визначення фундаментальних понять «інформація», «інформаційний ресурс», «інформаційна безпека» тощо.
Ключові слова: інформація, інформатизація, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційно-комунікаційна безпека, інформаційно-комунікаційна діяльність, інформаційний простір, інформаційна війна, гуманітарні науки, наукова та освітня політика, інформаційне законодавство.
Список використаної літератури
Бех І. Д. Від волі до особистості. Київ: Україна Віта, 1995. 202 с.
Бехер В. В., Зеленых Е. В. Цифровые технологии: угрозы и риски внедрения. URL: https:// esa-conference.ru/wp-content/uploads/files/pdf/Beher-Veronika-Vissarionovna.pdf.
Соснін О. В., Гордієнко С. Г. Окремі елементи розробки нової інституціональної матриці розвитку України // Загальнонаціональний правовий тижневик «Юридичний вісник України № 37 (1262) 13—19 вересня 2019 року. С. 12—13; № 38 (1263) 20—26 вересня 2019 року. С. 10—