УДК 347.2
DOI 10.37749/2308-9636-2023-9(249)-5
Р. В. Зайцев,
аспірант кафедри загально-правових дисциплін
Інституту права
Львівського державного університету внутрішніх справ

ДОВІРЧА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПОХІДНА
ФІДУЦІАРНОЇ ПРАВОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ

У цій статті автор наводить науковий розгляд такого інституту як право довірчої власності, а також розкриває питання переходу майна у обмежену власність від однієї особи до іншої, який сягає своїм корінням в архаїчне право Стародавнього Риму.

Це питання виникалє під час приватноправових правовідносин, де основним критерієм приватних взаємовідносин виступає довіра під час укладання фідуціарних угод, а також безпосередньо сам процес їх регулювання.

Однією з основних особливостей при переході майна у довірчу власність від однієї особи до іншої є те, що правом власності на речі, які були передані, набувається довірча особа, і ці права знаходяться в тих межах, в яких відбувається або захист майна або його фізичне застосування як оборотної маси яка надає відсотки чи прибуток, з метою подальшого розширення довірчого майна.

Ключові слова: фідуціар, фідуціант, фідуціарні правовідносини, довіра, довірча власність.

Список використаної літератури

1. Бутрин-Бока Н. С., Дячук С. М. Особливості фідуціарних правочинів в системі цивільного права України. Актуальні проблеми правознавства. 2017. Вип. 4. С. 180—183
2. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) = Code civil des Français (Code Napoléon) / пер. с фр. [Захватаева В. Н.] М.: Инфотропик Медиа, 2012. 624 с.
3. Гузикова С. В. Доверительное управление: гражданско-правовые отношения и их содержания // Актуальные проблемы гражданского права: сб. статей / Под. ред. С. С. Алексеева. М.: Статут, 2000. С. 287—309.
4. Дихта Н. М. Прояв фідуціарності сторонами під час реалізації прав за договором доручення. Часопис цивілістики. 2018. Вип. 28. С. 32—36.
5. Крупчан О. Д. Методологічні виміри сучасного вітчизняного приватного права. Приватне право і підприємництво. 2016. № 16. С. 30—34
6. Майданик Р. А. Довірча власність в Україні: європейські стандарти і перспективи. Право України. 2014. № 2. С. 18—22.
7. Харченко Г. Інститут трасту в правовій системі України: перспективи розвитку / Г. Харченко // Право України. 2001. № 3. С. 101—103.
8. Black’s Law Dictionary / ed. by B. Garner. 7th ed. St. Paul, 1999. 1738 p.
9. Bork R. Allgemeiner Teil des Burgerlichen Gesetzbuchs. 4. Aufl. – Tubingen: Mohr Siebeck, 2016. XXXIII, 767 р.
10. Chaim Saiman, Restitution and the Production of Legal Doctrine. Wash. & Lee L. Vol. 65:3 (2008). P. 993—1041.
11. Getzler J. Rumford Market and the Genesis of Fiduciary Obligations // Mapping the Law:Essays in Memori of Peter Biks / Ed. By P. Birks, A. Rodger. Oxford University Prees, 2006. P. 577—591.
12. Kiralfy A. K. R. The English Legal System. London, 1984, 301 p.
13. Lupoi M. The Civil Law Trust // Vanderbilt Journal of Transnational Law. 1999. No. 32. P. 967—988.
14. Martin D. Begleiter, Does the Prudent Investor Need the Uniform Prudent Investor Act — An Empirical Study of Trust Investment Practices, Maine Law Review Vol. 51:1 (1999). P. 28—86.
15. Principles, Definitions and Model Rulesof European Private Law. Draft Common Frame of Reference (DCFR) // http://ec.europa.eu/justice/policies/civil/ docs/dcfr_outline_edition_en.pdf.
16. Hayton D. The Developing European Dimension of Trust Law // King’s College Law Journal. 1999. N 10. P. 48—70.