УДК 341.63

DOI 10.37749/2308-9639-2024-9(261)-7

О. О. Гайдулін, доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник, Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1269-7007

О. С. Перепелинська, аспірантка, Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України

ORCID ID: hhttps://orcid.org/0009-0001-3188-4430

КОНЦЕПТ АРБІТРАЖНОГО ПРАВОПОРЯДКУ (ORDRE JURIDIQUE ARBITRAL) ЯК АЛЬТЕРВЕРСІЯ АРБІТРАЖНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ (ARBITRAL JURISDICTION)

Стаття присвячена  компаративному аналізу двох понять: англомовного  (arbitral jurisdiction) та франкомовного (ordre juridique arbitral) термінів з метою виявлення загального семантичного (смислового) ядра та істотних розбіжностей контенту arbitral jurisdiction та ordre juridique arbitral задля подальшого упорядкування цих базових понять через інтернаціоналізацію їхнього значеннєвого змісту.

Проаналізовані роботи французських дослідників, які для розкриття сутності ordre juridique arbitral найбільш важливою вважають «свободу арбітрів визначати свою власну юрисдикцію» і намагаються розглядати таку юрисдикцію в тісному зв’язку з її носіями, тобто розуміють її, власне, як певну компетенцію.

Автори констатують відхід французької доктрини від етатистського розуміння арбітражу до саморегулівного, автономного арбітражного правового порядку. Так  Е. Гайяр виокремлює три концептуальни підходи щодо визначення природи та сутності арбітражного правопорядку: (1) як компоненту єдиного національного правопорядку; (2) як результату множинності національних правопорядків; (3) як автономного арбітражного правового порядку.

Із пріоритетного використання терміна «арбітражний правопорядок» у порівнянні з «арбітражною юрисдикцією» випливають важливі тактичні переваги в критиці етатистської концепції джерела легітимності арбітражу. Адже це дозволяє умовно вийти з дискусії про первинність співвідношення арбітражного законодавства та автономії волі сторін і арбітрів, яка історично точиться з використанням позитивістської термінології і перевести цей спір у русло юснатуралістичної лексіки.

Ключові слова: арбітражний правопорядок, арбітражна юрисдикція, джерела легітимності арбітражу, легітимність свободи сторін, юридичність міжнародного арбітражу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Гайдулін О. О. Державна юрисдикція (state jurisdiction) та арбітражна юрисдикція (arbitral jurisdiction): упорядкування базових понять.
  2. Oppetit, B. Philosophie de l’arbitrage commercial international, Journal Du Droit International Volume 120, Issue 4,  1993, P. 811–827.
  3. Bollée, S. Les méthodes du droit international privé à l’épreuve des sentences arbitrales, Paris, Economica, 2004. 428 pp.
  4. Arfazadeh, H.; Abi- Saab G.; Jacquet J.-M. Ordre public et arbitrage international à l’épreuve de la mondialisation: une théorie critique des sources du droit des relations transnationales, Geneva, Schulthess, 2nd ed., 2006. xx, 352 pp.
  5. Romano, S. L’ordre juridique, translation by Lucien François and Pierre Gothot, with an introduction by Phocion Francescakis, Paris, Dalloz, 1975. 174 pp.
  6. Lagarde, P. Approche critique de la lex mercatoria, Le Droit Des Relations Economique Internationales: études offertes à Berthold Goldman. Paris: Librairies Thechiniques, 1982, p. 125–134.
  7. Gaillard, Emmanuel. Legal Theory of International Arbitration. BRILL, Leiden, Boston, Martinus Nijhoff, 2010. 204 pp.
  8. Goldman, B. Les conflits de lois dans l’arbitrage international de droit privé. Collected Courses, volume 109 (1963). P. 347 –374.
  9. Gaillard, E. Aspects philosophiques du droit de l’arbitrage international. Boston [Mass.]: Leiden [The Netherlands]. M. Nijhoff Publishers, 2008. 240 pp.
  10. Gaillard, E. La jurisprudence du CIRDI, Vol I (Paris, Pedone, 2004) 541 рp., Vol IІ (Paris, Pedone, 2010) 750 pp.
  11. Gaillard, E. Dialogue des ordres juridiques: ordre juridique arbitral et ordres juridiques étatiques / 2018 (3) Revue de l’arbitrage. Volume 2018, Issue 3 (2018). P.493–512.
  12. Tibor Varady, John J. Barceló (III), Arthur Taylor Von Mehren International Commercial Arbitration: A Transnational Perspective. Thomson/West, 2012. 1073 pp.
  13. von Mehren, A. T. Limitations on Party Choice of the Governing Law: Do They Exist for International Commercial Arbitration? The Mortimer and Raymond Sackler Institute of Advanced Studies, Tel Aviv University, 1986, P. 19–20.
  14. Bank Mellat v. Helliniki Tachniki S.A. United Kingdom / 28 June 1983 / England and Wales, Court of Appeal. [1983] 3 WLR 783; [1984] 1 QB 291 (CA). URL: https://newyorkconvention1958.org/ index.php?lvl=notice_display&id=1485&opac_view=6.
  15. Paulsson, J. Interference by National Courts in The Leading Arbitrators’ Guide to International Arbitration (L. W. Newman & R. D. Hill eds.), Huntington, Juris Publishing, 3d ed., 2014. P. 33–62.
  16. Himpurna California Energy Ltd. v. Indonesia, Interim Award and Final Award, September 26, 1999 and October 16, 1999, XXV Yearbook Commercial Arbitration (2000), p. 109, para. 175.
  17. Gaillard, E. Sociology of international arbitration in Arbitration International, The Official Journal of the London Court of International Arbitration, 2015, 31, P. 1–17. doi: 10.1093/arbint/aiv021.
  18. Gaillard, E. The Emergence of Transnational Responses to Corruption in International Arbitration in Arbitration International in Arbitration International, The Official Journal of the London Court of International Arbitration, 2019, 35, P. 1–19. doi: 10.1093/arbint/aiz004.
  19. Gaillard, E. Coordination or Chaos: Do the Principles of Comity, Lis Pendens and Res Judicata Apply to International Arbitration? Volume 29: Issue 3 (2018). P. 205–243.
  20. Gaillard, E. 2018 LALIVE LECTURE The Myth of Harmony in International Arbitration in ICSID Review – Foreign Investment Law Journal, Volume 34, Issue 3, Fall 2019, P. 553–568, URL: https://doi.org/10.1093/icsidreview/siz034.
  21. Гайдулін О. О. Інститут інтерпретації (ius interpretatio = law of interpretation): методологічні засади цивілістичної теорії: монографія: у 2 т. Київ: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, 2020. Т. 1. 453 с., Т. 2. 544 с.