PDF-файл

DOI 10.37749/2308-9636-2020-3(207)-1

Аброськін В.В. Правове регулювання надзвичайного стану в законодавстві Російської імперії

У статті розглядається історія правового регулювання надзвичайного стану в Російській державі, починаючи з періоду правління Івана Грозного до правління Миколи II. Показано, що загальною формою введення такого режиму було запровадження опричнини, рекрутського набору, створення ополчення, стягнення додаткових податків та обов’язків з населення для зміцнення фортеці, постачання продовольства та фуражів. У Російській імперії контроль за впровадженням надзвичайного стану покладався на губернаторів, начальників поліції та командирів військових частин під час бойових дій.

З метою систематизації нормативно-правових актів, прийнятих протягом цього історичного періоду, їх було поділено на три етапи: 1) зародження (правління Івана Грозного, Петра I); 2) формування (період правління Олександра I, Миколи I); 3) становлення (за часів правління Олександра II, Олександра III та Миколи II). Початковий етап характеризується тим, що перші нормативно-правові акти в цій сфері були прийняті за часів правління Івана IV Грозного в середині XVI ст. шляхом запровадження опричнини, яка була прямим правлінням московського царя. Наступним кроком у розвитку історії надзвичайного стану стало правління Петра I, який 20 лютого 1705 року видав Указ про заборону військової повинності, спочатку на півдні, а згодом по всій імперії.

Період дії законодавства щодо надзвичайного стану розпочався за часів правління Олександра I. Губернатор оголошував надзвичайний стан на територіях військових дій між французами та росіянами на основі маніфестів та окремих імператорських указів. За часів правління Миколи I питання про введення надзвичайного стану вирішувалося Імператором, а контроль за виконанням таких правових актів здійснювався Третім відомством Його Імператорської Величності Канцелярії.

Період формування основ надзвичайного стану до періоду правління Олександра II. На розвиток правового регулювання надзвичайного стану суттєво вплинуло запровадження в Імперії поліцейських реформ 60-70-х років XIX століття.

На початку ХХ століття правове регулювання надзвичайних ситуацій зазнало значних змін. Так у 1901 році Микола II затвердив «Положення про управління фортецями», яке встановлювало обов’язки орендарів беззаперечно виконувати накази військового керівництва.

 У Російській імперії надзвичайний стан запроваджувався під час військових дій, масових демонстрацій, страйків, терористичних актів, шляхом надання виключних повноважень генерал-губернаторам, військовим та місцевим органам влади щодо передачі підозрюваних осіб до військових судів, залучення людей до оборонних робіт, збору ополчення, висилки неблагонадійних та підозрілих осіб до Сибіру та на Далекий Схід.

Ключові слова: правовий режим; надзвичайний стан; правовий акт; опричнина; мобілізація; генерал-губернаторство; тероризм.

 

Посилання

  1. Іванніков І.А. Опричнина: причини, зміст, наслідки // Історичні науки та археологія. 2017. Том 9. № 3/1. С. 56 – 61.
  2. Рязанцева І.М. Поліція та правоохоронні органи у фінансовій сфері реформаторської години 60–70-х років XIX століття на українських землях на складі Російської імперії // Право і безпека. 2010. № 3. С. 55–59.
  3. Ярміш О.Н. Караліанський апарат самодержавства в Україні кінця XIX століття – на початку XX століття: монографія. Харків: Консум, 2001. 288 с.
  4. Александров О. Г. Надзвичайне законодавство в Росії у другій половині ХІХ та на початку ХХ століть: дис. … канд. юридичних наук: 12.00.01. Нижній Новгород, 2000. 161 с.
  5. Шендзіковський І. А. Про військовий суд у воєнний час (військово-польовий суд). Санкт-Петербург: Тип. Відд. спадщини, 1892. 127 с.
  6. Янгол Н.Г. Особиста свобода та діяльність правоохоронних органів в умовах надзвичайних правових режимів (теоретичні та історико-правові аспекти): дис. … докторів юридичних наук: 12.00.01. СПб., 1999. 541 с.
  7. Окіншевич Л. Центральне утвердження Гетьманщини – України XVII – XVIII століть; Всеукраїнська академія наук. Київ: Друкарня Всеукраїнської академії наук, 1929. 254–425 с.
  8. Лозбінєв В. В. Інститут надзвичайних ситуацій у Російській Федерації та механізм його реалізації: дис. … канд. юридичних наук: 12.00.13. М., 2000. 262 с.