УДК 340.1:341.171

DOI 10.37749/2308-9639-2025-8(272)-3

В. І. ТЕРЕМЕЦЬКИЙ, доктор юридичних наук, професор, завідувач сектору проблем реалізації господарського законодавства відділу проблем модернізації господарського права та законодавства Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України»,

м. Київ, Україна

https://orcid.org/0000-0002-2667-5167

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НОРМОПРОЄКТУВАННЯ: ПОСТЗАКОНОДАВЧИЙ МОНІТОРИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ACQUIS ЄС

Стаття присвячена аналізу методологічних засад постзаконодавчого моніторингу як основного інструменту адаптації законодавства України до acquis Європейського Союзу (ЄС). У центрі уваги – потреба переходу від формального відтворення норм ЄС у національному праві до системного відстеження їхньої дії та результативності у правозастосовній практиці. Визначено, що український законодавчий процес досі характеризується браком культури системного аналізу наслідків прийняття законів, низькою якістю пояснювальних записок, формальним характером оцінки регуляторного впливу та публічних консультацій. Ці проблеми контрастують із досвідом ЄС, де постзаконодавчий моніторинг розглядається як невід’ємна складова циклу «кращого регулювання» та реалізується через усталені інструменти – програму REFIT, тест для малого і середнього бізнесу (SME test), принцип «one in, one out», а також недопущення практики надмірної імплементації (gold-plating).

Проаналізовано сучасний стан наукових досліджень та зроблено висновок, що в українській доктрині увага переважно зосереджується на питаннях термінологічної точності, процедурних аспектів і необхідності гармонізації правової системи з acquis ЄС, тоді як у зарубіжній літературі акцент робиться на кількісних методах оцінювання, доказовій базі законотворчості та інституційних механізмах забезпечення ефективності законодавства. Зазначено, що точність термінології є передумовою ефективного постзаконодавчого моніторингу, а відсутність уніфікованого перекладу норм acquis ЄС породжує ризики виникнення правових колізій та неоднакового правозастосування. Наголошено на важливості уникнення формальної, декларативної імплементації міжнародних стандартів, прикладом чого стала практика впровадження Керівних принципів ООН з бізнесу і прав людини без належної оцінки їх фактичної дії.

У статті доведено, що постзаконодавчий моніторинг має розглядатися не лише як технічна процедура, а як інструмент забезпечення верховенства права, стабільності законодавства, правової визначеності та довіри громадян і бізнесу до державної політики. Обґрунтовано необхідність створення в Україні Парламентського офісу нормопроєктування, уповноваженого здійснювати комплексний аналіз законопроєктів, оцінку регуляторного впливу, перевірку їхньої відповідності acquis ЄС та координацію термінологічної уніфікації. Порівняльний аналіз інституційних моделей Німеччини, Польщі, Франції, Литви та Чехії свідчить про те, що саме спеціалізовані аналітичні органи здатні гарантувати системність і прозорість законодавчого процесу.

Результати дослідження підтверджують: без впровадження постзаконодавчого моніторингу Україна ризикує продовжувати практику прийняття законів, які не відповідають європейським стандартам належного врядування, суперечать принципу стабільності податкової системи та створюють додаткові регуляторні бар’єри.

Запропоновано розглядати постзаконодавчий моніторинг як інтегративну складову євроінтеграційних реформ, що поєднує оцінку регуляторного впливу (ex ante), подальший аналіз дії норм (ex post), уніфікацію термінології acquis та інституційні гарантії експертного супроводу правотворчої діяльності.

У статті сформульовано комплексне бачення постзаконодавчого моніторингу як інструменту підвищення якості нормопроєктування, мінімізації правових колізій і забезпечення сталого наближення України до правової системи ЄС.

Ключові слова: методологічні засади, нормопроєктування, адаптація законодавства, ЄС, правова система ЄС, acquis ЄС, правотворчість, законотворчість, європейська інтеграція, верховенство права, правова визначеність, інституційні механізми, термінологічна уніфікація, правові колізії, інституційна спроможність, Парламентський офіс нормопроєктування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. European Commission. Commission Staff Working Document. Ukraine 2024 Report. Accompanying the Communication from the Commission to the European Parliament and the Council. Brussels, 30 October 2024. SWD(2024) 699 final.
  2. Teremetskyi V. I., Lazariev V. V., Topchii V. V., Vitiuk D. L., Roy O. V. Legal terminology as the basis for the accuracy of legal norms. Edelweiss Applied Science and Technology. 2025. Vol. 9, No. 3. P. 479–488. DOI: https://doi.org/10.55214/25768484.v9i3.5242.
  3. Teremetskyi V. I., Lazariev V. V. Issues of Lawmaking and Lawmaking Terminology in Ukraine and Italy. Law and Safety. 2025. Vol. 97, No. 2. P. 135–146. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2025.2.11.
  4. Teremetskyi V. I., Bodnar-Petrovska O. B., Dir I. Y., Petrenko A. A., Lien T. V. European Union’s Legal System: Essential Features and Tendencies of Modern Development. Science of Law. 2025. No. 1. P. 1–6. DOI: https://doi.org/10.55284/sol.v2025i1.160.
  5. Устименко В., Деревянко Б. Спрямованість нормопроєктування на імплементацію керівних принципів ООН щодо бізнесу і прав людини: самоаналіз за чеклістом данського інституту з прав людини. Економіка та право. 2025. № 2. С. 24–33. DOI: https://doi.org/10.15407/econlaw.2025.02.024.
  6. Radaelli C. M. Diffusion without convergence: how political context shapes the adoption of regulatory impact assessment. Journal of European Public Policy. 2005. Vol. 12, No. 5. P. 924–943. DOI: https://doi.org/10.1080/13501760500161621.
  7. Bovens M., Zouridis S. From street‐level to system‐level bureaucracies: How information and communication technology is transforming administrative discretion and constitutional control. Public Administration Review. 2002. Vol. 62, No. 2. P. 174–184. DOI: https://doi.org/10.1111/0033-3352.00168.
  8. Craig P., de Búrca G. EU Law: Text, Cases, and Materials. 6th ed. Oxford: Oxford University Press, 2015.
  9. Interinstitutional Agreement on Better Law-Making. Official Journal of the European Union. 2016. OJ L 123, 12.05.2016. P.1–14.
  10. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions – EU Regulatory Fitness. COM(2012) 746 final. Brussels, 12.12.2012.
  11. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Better Regulation: Joining Forces to Make Better Laws. COM(2021) 219 final. Brussels, 29.04.2021.
  12. Commission Staff Working Document. Better Regulation Guidelines. SWD(2021) 305 final. Brussels, 03.11.2021.
  13. Trnka D., Thuerer Y. One-in, x-out: Regulatory offsetting in selected OECD countries. OECD Regulatory Policy Working Papers. No. 11. Paris: OECD Publishing, 2019. URL: https://doi.org/10.1787/67d71764-en.
  14. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення ставки військового збору: Закон України від 10.10.2024 № 4015-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4015-20#Text.
  15. Manual on EU Legal Translation into Ukrainian. In 2 parts. Part A. EU Law, Language, and Terminology / Eds.: Martina Bajčić, Colin D. Robertson, Liudmyla Slavova. Kyiv: Kyiv University, 2024. 135 p.
  16. Інформаційна довідка щодо створення Парламентського офісу нормопроєктування в Україні. Київ: Дослідницька служба Верховної Ради України, 2023. 28 с.