І. Г. Богатирьов,
професор кафедри кримінально-правових та адміністративно-правових дисциплін, Міжнародний економіко-гуманітарний університеті імені академіка Степана Дем’янчука (м. Рівне),
доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4001-7256
ОЦІНОЧНІ НОВЕЛИ У КРИМІНОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ
(рецензія на монографію В. І. Тимошенко, В. І. Шакуна «Теоретичні основи кримінології»)
Предметом монографії відомих українських вчених – кримінологів Віри Тимошенко та Василя Шакуна є тематика про теоретичні основи кримінології. Оскільки її вивчення стало в нагоді під час підготовки мого власного дослідження на тему: «Російсько-Українська війна: очима кримінолога», а тому, я взяв на себе сміливість, подати до фахового журналу «Юридична Україна» рецензію на даний науковий продукт.
Проблема дослідження посилюється ще й тим, що дана наукова робота є першою вітчизняною фундаментальною працею яка присвячена актуальним проблем сучасної кримінології, що пов’язані з визначенням її об’єкта й предмета, місця у системі наук. Викладений матеріал відповідає науковому пошуку, а саме кримінологічному напрямку дослідження.
На цьому фоні монографічне дослідження В. Тимошенко та В. Шакуна потребує ретельного осмислення та аналізу, оскільки в ньому досліджуються та критично оцінюються популярні кримінологічні теорії, аналізується девіантна поведінка, насамперед розглядається процес її детермінації. Обґрунтовується нове розуміння сутності злочинності. Аналізуються причини та умови злочинності. Розглядається маргіналізація суспільства як істотний криміногенний фактор. Подається кримінологічна характеристика особистості злочинця. Увага акцентується на проблемах запобігання та протидії злочинності та сучасних напрямах розвитку кримінології.
З огляду на структуру монографічного дослідження дослідники дотримуються сталих підходів до архітектоніки його побудови. Водночас у цій частині, на думку рецензента, варто було б спочатку показати особу злочинця та її девіантну поведінку, а потім розглянути злочинність її характеристику, причини та умови її виникнення. Також тут слід було показати роль віктимологічної профілактики як важливого напрямку в кримінології.
Автори даної роботи розпочинають своє дослідження з розділу Кримінологія як наука, її предмет, система, методологія і місце в системі наук. Це дозволило розглянути поняття науки кримінології, її об’єкт, предмет та система, розкрити мету, задачі, функції кримінології, формулювати методологічний інструментарій сучасної кримінології, визначити місце кримінології у системі наук. Саме такий методологічний підхід авторів наукової роботи придатний до застосування через певне поєднання формальних, субстантивних компонентів різних точок зору на кримінологію, відтворити її соціально наукове та прикладне значення.
Наступний розділ основні кримінологічні теорії передбачив такі напрямки в кримінологічній науці, як: антропологічні (біологічні) вчення; соціологічний напрям у кримінології та психологічні теорії злочинності. Відрядно, що дослідники монографічного дослідження досить критично оцінюють популярні кримінологічні теорії і на цьому фоні пропонують розглядати ряду положень вітчизняної кримінологічної теорії як упорядкованої системи знань, що досліджують і пояснюють ту складову соціальної реальності, яка пов’язана з виявленням проблем боротьби зі злочинністю, знаходженням ефективних засобів її стримування та виробленням наукових рекомендацій для підвищення ефективності практичної діяльності щодо запобігання злочинності.
Важливе значення для теоретичних основ кримінології належить девіантна поведінка зміст якої зводиться до вивчення сутності і класифікації девіантної поведінки, детермінація девіантної поведінки, агресивна, аморальна та антисоціальна поведінка. Окремо варто виділити розділ Злочинність та її характеристики, оскільки саме він відображає сутність, еволюцію, географію та латентну злочинність.
Цілком слушним для такого роду дослідження є розділ Причини і умови злочинності , оскільки в ньому дослідники розкрили детермінант злочинності, показали її кваліфікацію, маргіналізацію суспільства як криміногенний фактор, аномію та криміналізацію суспільства розкрили кримінологічну характеристику кримінального правопорушення та причин його здійснення.
При визначенні причин злочинної поведінки та заходів щодо її запобігання важливо чітко розмежовувати кримінологічні поняття, які нерідко бувають неоднозначно витлумачені. Оскільки точне формулювання теоретичних понять є необхідним при проведенні кримінологічних досліджень, особливо на етапі теоретичної інтерпретації їх результатів.
Варто підтримати позицію авторів монографічного дослідження, що сучасна кримінологічна теорія має критично оцінювати та узагальнювати наявні кримінологічні знання, сприяти включенню кримінологічної проблематики у загальнонауковий контекст, зробити кримінологію повноцінним об’єктом вивчення методології науки.
Наступний розділ Особа злочинець розкриває кримінологічну характеристику особистості злочинця його структуру, типологію. Особливої уваги в даному розділі заслуговує також світогляд людини, її уявлення про законне і справедливе, і, як наслідок, – її правова поведінка. Витоки людської поведінки, так само як і моральні, містяться у душі людини, а саме у почутті обов’язку, справедливості, гідності.
При всьому різноманітті підходів кримінологів до вивчення особи злочинця в різних кримінальних ситуаціях, війна не є виключенням, вичерпним є поняття такої особи, як сукупність соціально значимих ознак і відносин, що характеризують її як винну у вчиненні кримінального правопорушення людину з низьким соціальним рівнем самоконтролю.
Заслуговує на увагу розділ Попередження злочинності в якому дослідники розкривають сутність, мету і принципи попередження злочинності В ньому автори монографічного дослідження вивчають види, систему, правове регулювання та зарубіжний досвід попередження злочинності. Водночас, на думку рецензента, як варіант даний розділ можна було б назвати «запобігання», оскільки він кореспондується з чинним законодавством України (КК України, КВК України).
У зв’язку з цим кримінологія як наука, що вивчає злочинність її детермінант, особу яка її вчиняє, жертву злочини і шляхи запобігання злочинності має дати адекватну відповідь на ті суспільно – небезпечні виклики, з якими вітчизняна наука зустрілася під час повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, оскільки вчинені ворогом злочини на нашій території, мають отримати не тільки правову оцінку, а й кримінологічну експертизу.
І останній розділ Сучасні напрямки розвитку кримінології. В ньому дослідники визначили такі напрямки, як: порівняльна кримінологія; кримінальна феноменологія; розвиток соціології злочинності; постмодерністська кримінологія. На підставі цього робиться висновок, що на цьому тлі відбувається відставання державно-правового контролю над злочинністю, а небезпечний її рівень вимагає активного курсу на запобігання кримінальним правопорушенням.
Водночас у державі поки що не сформовано ефективної системи боротьби зі злочинністю, недосконалою є її законодавча основа, а засоби, що застосовуються, не завжди є ефективними. А тому все це вимагає створення надійного науково-практичного підґрунтя, вдосконалення форм, методів та заходів кримінологічної діяльності.
При всьому різноманітті підходів кримінологів до вивчення особи злочинця в різних кримінальних ситуаціях, війна не є виключенням, вичерпним є поняття такої особи, як сукупність соціально значимих ознак і відносин, що характеризують її як винну у вчиненні кримінального правопорушення людину з низьким соціальним рівнем самоконтролю.
Проведене Вірою Тимошенко та Василем Шакуном дослідження Теоретичні основи кримінології безумовно є важливим внеском у розвиток вітчизняної кримінології, в якому висвітлено сучасні нові підходи та тенденції кримінологічної науки. Дослідники в даній науковій праці засновують низку висновків, рекомендацій, які дозволяють більш глибоко проникнути у розуміння теоретичних основ кримінології.
Монографія відкриває новітній напрямок для кримінологічної науки, наповнює її новим змістом та виражає цілісне наповнення кримінології в цілому. Вона може бути корисною для широкого кола людей, в тому числі: академічної спільноти; здобувачів вищої освіти; аспірантів; науковців та співробітників кримінальної юстиції.