УДК 343.98:351.746(477):343.9.342.5.12

DOI 10.37749/2308-9639-2026-2(278)-1

М. О. ШИЛІН, головний науковий співробітник науково-організаційного центру Національної академії Служби безпеки України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

ORCID ID – 0000-0001-8169-9324

м. Київ, Україна

ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ: ВІТЧИЗНЯНА НАУКОВА ДУМКА ЩОДО ЗАКОНОДАВЧОГО РЕФОРМУВАННЯ

У статті досліджується проблема законодавчого реформування оперативно-розшукової діяльності (надалі – ОРД). Розглянуті існуючі підходи вітчизняних науковців до її вирішення. З’ясовано, що на сьогодні ними пропонуються такі з них: – розробка і прийняття оперативно-розшукового кодексу, який би зміг комплексно врегулювати всі аспекти цього виду спеціальної державної діяльності; – розробка і прийняття нового, більш об’ємного за змістом та чіткіше структурованого закону, порівняно з чинним з унормування ОРД; – розробка і прийняття на заміну чинного Закону нового «вузького», положення якого б врегульовували лише загальні питання ОРД, а також передбачали, що специфіка її організації і тактики визначається в підзаконних нормативно-правових актах НПА (відомчого і міжвідомчого характеру) визначених законодавством відповідних суб’єктів; – визнання Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» як таким, що втратив чинність оскільки ОРД фактично замінена негласними слідчими (розшуковими) діями, які передбачені новим КПК України, що набрав законної сили у 2012 році; – розробка і прийняття замість Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» Закону України «Про кримінальну розвідку».

За результатами аналізу обґрунтовується, що зазначені вище підходи не можуть вирішити проблему належного законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів і спецслужб України із забезпечення національної безпеки і боротьби із злочинністю, оскільки всі вони виходять з хибного уявлення законодавця при ухваленні в 1992 році Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» що ОРД – система, елементами якої є розвідувальні та контррозвідувальні заходи. ОРД в дійсності ж є лише одним з елементів негласної – оперативної діяльності (надалі – ОД). До ОД як системи, поряд з ОРД, входять: оперативно-пошукова діяльність (ОПД), діяльність з оперативного попередження (ДЗОП) – негласна профілактика; діяльність з оперативного припинення (ДЗОПР) та діяльність з оперативного нагляду (ДЗОН). ОД є підсистемою, структурним елементом контррозвідувальної (КРД), розвідувальної (РД) і спеціальної антикримінальної діяльності (надалі – САД), тобто ОД виступає похідним, видовою категорією відносно них. У свою чергу КРД, РД і САД в своїй сукупності утворюють іншу, загальну систему – оперативно-спеціальну діяльність (надалі – ОСД), виступають її різновидами. Отже ОСД щодо них є родовою категорією, а ОРД, як різновид ОД, є лише підвидом ОСД. Тому ОРД не може бути терміном і поняттям, яке б визначало загальну дефініцію спеціальної діяльності правоохоронних органів та спецслужб, оскільки вона сама є лише підвидом різновидом цієї діяльності.

З метою удосконалення правових засад спеціальної діяльності правоохоронних органів і спецслужб України із забезпечення національної безпеки і боротьби із злочинністю вважається за доцільне на заміну Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» розробити і прийняти Закон України «Про оперативно-спеціальну діяльність», в якому визначити її поняття, структурні елементи, основні організаційні засади.

Ключові слова: оперативно-розшукова діяльність, забезпечення національної безпеки, боротьба із злочинністю, оперативно-спеціальна діяльність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Шилін М. О. До проблеми визначення у чинному законодавстві України загальної дефініції спеціальної діяльності правоохоронних органів. Проблеми законності: Респ. Міжвідом. Наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. Харків: Нац. юрид. акад. України, 2004. Вип. № 67. С. 169—177.
  2. Албул С. В. Оперативно-розшукова діяльність: сучасні доктринальні та праксеологічні концепти. Воєнний стан теоретико-праксеологічні проблеми юриспруденції. Колективна монографія. Lviv-Torun : Liha-Pres, 2024. С. 1—24. Албул С. В. Оперативно-розшукова діяльність: сучасні доктринальні та праксеологічні концепти. DOI https://doi.org/10.36059/978-966-397-421-7-1 .
  3. Шилін М. О. Оперативно-розшукова діяльність та негласні слідчі дії: проблеми правового регулювання у світлі нового Кримінального процесуального кодексу України. Вісник Національної академії прокуратури. 2013. № 1 (29). С. 59—64.
  4. Албул С. В., До питання розроблення концепції кримінальної розвідки органів внутрішніх справ України. Концептуальні засади економічного і правового забезпечення безпеки держави в умовах євроінтеграції: матеріали міжнар. наук. – практ. конф., Одеса-Черкаси, 28—29 квітня 2015 р. Одеса: ОДУВС, 2015. URL:https //eprints.cdu.edu.ua > conf_odesa_2015.
  5. Петро Мельник Еволюція та майбутнє оперативно-розшукової діяльності в Україні. URL:https://doi.org/10.32453/Iaw_border.v5iI.1920. URL:https://peodica.nadpsu.edu.ua.
  6. Гнєтнєв М. К., Махлай О. М. Роздуми про перспективи розвитку оперативно-розшукового законодавства. Науковий Вісник Дніпропетровського Університету внутрішніх справ. № 3 (2022). С. 237—343. URL:https://dspace.nadpsu.edu.ua. > bitstreaum >.
  7. Паливода В. О. Зарубіжний досвід кодифікації законодавства у сфері оперативно-розшукової діяльності (на прикладі Республіки Польща: аналітична записка. Центр безпекових досліджень, Національний інститут стратегічних досліджень. 2024. 5 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2024-07/az-polscha_kodifik_blank_05072024.pdf (дата звернення: 20.01.2026).
  8. Албул С. В. Омбудсмен з питань розвідки: досвід Литовської Республіки в контексті становлення кримінальної розвідки в Україні. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство. Випуск № 4, 2025, частина 3, с 123—130.
  9. Албул С. В. Досвід країн Балтії у становленні кримінальної розвідки (на прикладі Литовської республіки). Південноукраїнський правничий часопис. № 1. С. 11—14.
  10. Блистів Т. І. Внутрішня (кримінальна, правоохоронна) розвідка в системі національної безпеки: зарубіжний досвід. Наука і правоохорона. 2017. № 4 (38). С. 165—171.
  11. Користін О. Є, Албул С. В. Концепція розвитку кримінальної розвідки органів внутрішніх справ України. Південноукраїнський правничий часопис. 2015. № 1. С. 158—163.
  12. Степанюк Р. Л. Розвідка у криміналістиці й оперативно-розшуковій діяльності. Вісник ЛННІ ім. Е. О. Дідоренка. Вип. 2 (106), Ч. 1. С. 191–203.
  13. Вєдєнєєв Л., Семенюк О. Місце й функції кримінальної розвідки у системі забезпечення національної безпеки України. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Юридичні науки. Вип. 2(70). С. 23–27. URL: https://doi.org/10.32689/2522- 4603.2024.2.5.
  14. А. Притула, С. Халимон, О. Гриньків Державна прикордонна служба України як суб’єкт кримінальної розвідки. Національна академія Управління. URL: https://nam.kyiv.ua>fiIes>issue-5-165-79. Оглядова стаття (Review. articIe)URL: https://doi.org/10.32752/2786-5185-2025-5-5-1-65-79.