УДК 347.73

DOI 10.37749/2308-9639-2025-5(269)-6

О. В. Шарафін, аспірант І року навчання кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

ORCID: 0009-0009-1602-6866

ПОНЯТТЯ ДІАЛОГІЧНОСТІ МЕДІАЦІЇ

У статті здійснено комплексний аналіз поняття діалогічності медіації. З використанням системної теорії Нікласа Лумана розкрито сутність медіації як самореферентної комунікативної системи. Системоутворюючими  елементами медіації є сторони конфлікту, оскільки саме їхні розбіжності, інтереси та потреби утворюють основу для діалогу. Здійснено розмежування зовнішнього (міжособистісна взаємодія сторін) та внутрішнього (здатність кожного учасника медіації вести внутрішній діалог із собою, переосмислювати власну позицію) вимірів діалогічності.

Обґрунтовано, що ефективна медіація вимагає атрибутивного поєднання обох цих вимірів, оскільки зовнішній діалог без внутрішньої готовності до змін перетворюється на формальний обмін репліками. Особливу увагу приділено дослідженню ролі правових засад, зокрема, Закону України «Про медіацію» та міжнародних нормативно-правових актів у створенні умов для конструктивної комунікації.

Проаналізовано правові норми, що регулюють права та обов’язки сторін, статус медіатора, вимоги до конфіденційності та інші аспекти медіаційного процесу з точки зору їхнього впливу на забезпечення діалогічності медіації. Зосереджена увага на тому, що діалогічність медіації є прямим наслідком онтологічної неоднорідності самого буття, яке завжди багатовимірне. Дослідження показало, що правові механізми забезпечення діалогічності мають не лише формальний, але й сутнісний характер, оскільки вони власне й забезпечують можливість медіації, впливають на цінності та переконання учасників медіаційного процесу, формуючи у них готовність до перегляду власних потреба, а також повагу до прав іншої сторони та прагнення до спільного розв’язання конфліктів.

Ключові слова: медіація; діалогічність; системний підхід в медіації; внутрішня діалогічність медіації; зовнішня діалогічність медіації; правова природа діалогічності медіації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Niklas Luhmann. Social systems. Translated by John Bcdnarz, Jr. with Dirk Baecker. Editors Timothy Lenoir and Hans Ulrich Gum Brecht. Stanford university press Stanford, California. 1995. P.21—22.
  2. Hietanen-Kunwald P. Mediation and the Legal System: Extracting the Legal Principles of Civil and Commercial Mediation. Helsinki: University of Helsinki, 2018. 258 p.
  3. Maturana H.R. Autopoiesis // Zeleny, a.a.O., 1981. P. 21-33; Maturana H. R. Strategies cognitives // Morin, Piatelli-Palmarini, a.a.O. P. 418—432; Varela F. G. Principles of Biological Autonomy. New York, 1979.
  4. Parsons T. The Structure of Social Action. New York. 1937; Parsons T. Action Theory and the Human Condition. New York. 1978; Luhmann N. Zweckbegriff und System Rationalität. Tübingen. 1968; Wright L.  Teleological Explanation. Berkeley. 1976 ibid.
  5. Гаврилюк Р. О., Пацурківський П. С. Медіація як цінність: Монографія. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2023. С. 466.
  6. Habermas J. Texte und Kontexte. Fr./M. Suhrkamp Verlag. 1991. S.39, 85. S. 87—92.
  7. Озадовська Л. А. Парадигма діалогічності в сучасному мисленні: монографія. Київ: Вид-во ПАРАПАН, 2007. С. 13.
  8. Ehrlich, E. (1936). Fundamental Principles of the Sociology of Law (W. L. Moll, Trans.). Cambridge, MA: Harvard University Press. pp. 39—45, 486—498.
  9. Nelken, D. (1984). Law in Action or Living Law? Back to the Beginning in Sociology of Law. Legal Studies, 4(2), 157—174.
  10. Merleau-Ponty, M. (1968). The Visible and the Invisible (A. Lingis, Trans.). Evanston, IL: Northwestern University Press. (Original work published 1964).
  11. Про медіацію. Закон України від 16 листопада 2021 р. № 1875-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text.
  12. Directive 2008/52/EC of the European Parliament and of the Council of 21 May 2008 on certain aspects of mediation in civil and commercial matters https://eurlex.europa.eu/eli/dir/2008/52/oj.
  13. European Code of Conduct for Mediation Providers. Ad adopted at the 31st plenary meeting of the CEPEJ, Strasbourg, 3—4 December 2018. https://rm.coe.int/cepej-2018-24-en-mediation-development-toolkit-europeancode-of-conduc/1680901dc6.
  14. Consultation Paper on Alternative Dispute Resolution (LRC CP 50-2008). URL: http://www.lawreform.ie/_fileupload/consultation%20papers/cp50.htm.
  15. Рекомендація No R(99) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам Ради, які зацікавлені в організації медіації в кримінальних справах: Прийнято Комітетом міністрів на 679-й зустрічі представників Комітету від 15 вересня 1999 року. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_828#Text.
  16. Європейський кодекс поведінки для медіаторів. https://decisionlab.com.ua/DLfiles/European_Code_of_Conduct_for_Mediators_ UA.pdf.
  17. Європейський кодекс поведінки для надавачів послуг з медіації. https://rm.coe.int/cepej-2018-24-en-mediation-development-toolkit-europeancode-of-conduc/1680901dc6.