УДК 364.63
DOI 10.37749/2308-9636-2021-10(226)-4
С. В. Веремей,
викладач циклу поліцейського права та превентивної діяльності
Київського центру первинної професійної підготовки «Академія поліції»
навчально-наукового інституту № 1 Національної академії внутрішніх справ
ПРИЧИНИ, ДІАГНОСТИКА БУЛІНГУ ТА КІБЕРБУЛІНГУ
У статті поглиблено досліджуються причини булінгу в Україні, зокрема дано визначення поняття булінгу, а саме залякування, задирання — різновид насильства; навмисне, що не носить характеру самозахисту і не є санкціонованим нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо). Одним із різновидів булінгу є кібербулінг. Кібербулінг (інтернет-цькування) — цькування, приниження в соціальних мережах; кібербулінг дає посилання на закриті групи, що пропагандують екстремістську, антисоціальну поведінку, суїциди тощо. Причинами виникнення даного антисоціального явища може бути заздрість, помста, прагнення підкорювати собі, привернення уваги інших, боротьба за лідерство, підпорядкування інших собі, самоствердження за рахунок цього, нав’язування своїх поглядів іншим, а також заради розваги. Для визначення причин виникнення булінгу також потрібно брати до уваги, в якому середовищі зростає дитина. Це, по-перше, сім’я, стосунки батьків з дитиною, їх ставлення до неї, реакція на ті чи інші зауваження, вказування на певні недоліки, ставлення батьків до захоплень дитини, вподобань, до кола її інтересів, друзів, з якими вона спілкується. По-друге, це школа, де дитина безпосередньо проводить найбільше часу, і де найчастіше відбувається булінг. У колі однолітків чи просто знайомих у дитини формуються основні інтереси, вподобання. По-третє, це відносини між друзями. Це можуть бути друзі у школі, в гуртках, секціях, просто на сусідніх вулицях, коли збирається певна компанія для гри чи обгоровення чогось. Дуже часто характер дитини формує вулиця. Там набувається багато навичок, уподобань чи навпаки, знецінення тих чи інших життєвих принципів.
Для встановлення причин булінгу чи кібербулінгу потрібно проводити діагностику проблеми. Бо часто булінг відбувається без відома дорослих і проводити її важко. Діагностика повинна бути індивідуальною, щоб надати конкретну необхідну допомогу (профілактичну чи корекційну), а також груповою, загальношкільною, коли потрібно оцінити ситуацію у певному класі чи в цілому в закладі освіти. Провівши діагностику, можна зрозуміти, в чому проблема, які причини виникнення булінгу і яким шляхом можна усунути вказану проблему. Також діагностика може бути як разовою, так і системною. Звичайно, краще її проводити постійно, щоб попередити або вчасно її виявити.
Ключові слова: булінг, кібербулінг, проблема, причини, діагностика.
Список використаної літератури
1. Ожийова О. Булінг. Шкільний булінг: поняття та основні форми. Харків: Вчені зап. Харк. гуманіт. ун-ту «Нар. укр. акад.». С. 158–163.
2. Миськевич Т. Регулювання проблеми булінгу на законодавчому рівні: перші кроки України та світовий досвід. Громадська думка про правотворення. 2019. Вип. 1. С. 18–22.
3. Суденко Ю. А. Юридико — психологічна характеристика булінгу та його попередження: дис. … д-ра філософії: 19.00.07. Київ. 2021.178 с.
4. Найдьонова Л. Діагностика булінгу (цькуванню) та кібербулінгу. Інститут соціальної та політичної психології. Київ. 2019. 94 с.