Публікаційна етика та політика щодо плагіату.
Редакція дотримується принципів академічної доброчесності та не допускає: плагіату; фабрикації або фальсифікації результатів; дублювання публікацій; неправомірного авторства; маніпулювання цитуванням.
Отримані рукописи можуть перевірятися спеціалізованими програмними засобами. Редакційна політика журналу спрямована на дотримання рекомендацій Комітету з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics / COPE, www.publicationethics.org), керується політикою академічної доброчесності з метою максимально об’єктивної оцінки змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам наукового журналу та всебічного аналізу її переваг і недоліків.
Академічна доброчесність є фундаментом діяльності редакційної колегії журналу, що гарантує якість та авторитетність опублікованих досліджень. При цьому видання декларує якісний науковий пошуку, а саме: дотриманні інтелектуальної чесності; результати, представлені в статті, мають бути наслідком самостійного дослідження автора, без маніпуляцій і викривлень; повазі до інтелектуальної власності: подаючи статтю, автор гарантує, що робота не порушує наявних авторських прав; ілюстративний матеріал (таблиці, рисунки, фото тощо) мають покликання на джерело; об’єктивність, відповідно до чого рецензенти забезпечують неупереджену експертну оцінку, сприяючи вдосконаленню наукового рівня рукописів; рівність тобто, редакційна колегія забезпечує рівні умови для всіх авторів, незалежно від їхніх статусів чи нагород.
Основним порушенням академічної доброчесності є академічний плагіат, що виявляється у відтворенні чужих результатів, ідей або фрагментів тексту без належного цитування. Щоб уникнути плагіату редакція вважає за потрібне: не змінювати частини цитати в контексті речення; виокремлювати слова, взяті дослівно з джерела; використовувати три крапки для частини опущеної цитати; намагатися обмежити використання прямих цитат.
Це стосується і самоплагіату, коли автор повторно використовує власні раніше опубліковані матеріали, видаючи їх за нові наукові здобутки.
До порушень належать і фабрикація та фальсифікація даних, що передбачають вигадування неіснуючих фактів, маніпуляції з архівними джерелами або навмисну зміну результатів дослідження задля підтвердження хибної гіпотези. Окрему групу порушень становлять маніпуляції з авторством: включення до складу авторів осіб, які не брали участі в дослідженні, або замовлення текстів через сторонні комерційні сервіси.
З огляду на розвиток технологій порушенням також вважається приховане використання генеративного штучного інтелекту. Подання тексту або зображень, створених ШІ, без відповідної декларації та критичного переосмислення автором, розцінюється як форма академічного обману. Крім того, неприпустимим є дублетне подання рукопису одночасно до кількох видань та навмисне приховування конфлікту інтересів, що може поставити під сумнів об’єктивність викладених висновків.
Щодо публікаційної етики.
У межах редакційної політики журнал послідовно дотримується видавничих стандартів публікації COPE Code of Conduct, затверджених COP (Committee on Publication Ethics).
Члени редакційної колегії видання та / або сторонні незалежні експерти рецензують статті відповідно до принципу об’єктивності та з позицій міжнародних академічних стандартів.
Редакція залишає за собою право на стилістичну правку рукопису. З автором узгоджуються правки, які, на думку редакції, можуть змінити контент.
Редакційна колегія залишає за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам та тематиці журналу.
Висловлені у статтях думки та пропозиції не обов’язково збігаються з точкою зору редакційної колегії. Відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, статистичних даних, прізвищ та цитат несуть автори.
Редакція зберігає право на незначну літературну редакцію текстів та скорочення, зі збереженням авторського стилю.
Надані матеріали не повертаються та не можуть бути надруковані в інших наукових журналах.
Щодо етики редакції
При прийнятті рішення про публікацію редакція керується позитивним висновком рецензента, що є визнаним фахівцем у відповідній галузі (має науковий ступінь та публікації з теми статті) і не має з автором рукопису конфлікту інтересів.
Інтелектуальний зміст рукописів оцінюється незалежно від раси, статі, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану чи політичних поглядів авторів.
Редакція не публікує рукопис, якщо є підстави вважати, що він є плагіатом: відсоток академічної доброчесності має становити більше 80 %.
Редакція не залишає без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а при виникненні конфліктної ситуації вживає всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.
Щодо етики рецензента
Рукопис, отриманий для рецензування, розглядається як конфіденційний документ, який є інтелектуальною власністю авторів і не може передаватися для ознайомлення чи обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції.
Надаючи рукопис на рецензію, автори довіряють рецензентам результати своєї наукової роботи і творчих зусиль, від яких можуть залежати їх репутація та кар’єра. Розголошення конфіденційних відомостей рецензування рукопису порушує права автора. Порушення конфіденційності можливо тільки в разі заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, в усіх інших випадках її збереження обов’язкове.
Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданого рукопису статті та визначення рівня його відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Персональна критика автора неприйнятна.
Рецензент не бере до розгляду рукописи за наявності конфлікту інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов’язаними із рукописом.
Щодо етики автора наукової статті
Автор (автори) статті гарантує (гарантують), що рукопис: має достовірні результати проведених досліджень; не є плагіатом; не був опублікований раніше на будь-якій мові; не містить покликання на використані під час підготовки статті публікації.