РЕЦЕНЗІЯ
на монографію Вербенського М. Г., Кулика О. Г., Наумової І. В. та ін. «Кримінальна ситуація в Україні в умовах війни: основні тенденції. 2022 рік», за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. М. Г. Вербенського, 303 с.
Незважаючи на те, що з 24 лютого 2022 р. Україна перебуває у стані війни, тримає оборону від масштабного вторгнення російських військ, життя в країні продовжується, і його необхідно забезпечувати. Зокрема контролювати кримінальну ситуацію та протидіяти кримінальним правопорушенням. Виходячи з цього, авторський колектив, перебуваючи у складних умовах, протягом 2022 р. здійснював моніторинг кримінальної ситуації в країні в умовах війни і на цій основі підготував рецензовану роботу. Працівники ДНДІ МВС України продовжили цикл видання таких робіт, який було започатковано у 2021 р., що, безумовно, заслуговує на схвалення.
У монографії за усталеною схемою досліджуються основні тенденції кримінальної ситуації в Україні у 2022 р., які аналізуються у порівнянні з відповідними тенденціями, які спостерігалися у 2013–2021 рр. В роботі містяться результати комплексного аналізу всіх елементів кримінальної ситуації в Україні – причин та умов (факторів) кримінальних правопорушень; загальної сукупності кримінальних правопорушень, їх категорій та видів; осіб, що вчинили кримінальні правопорушення та осіб, потерпілих від них. В ході аналізу використовується великий масив статистичних даних, результатів соціологічних досліджень. Статистичний аналіз здійснено на високому методичному рівні, висновки авторів у більшості випадків переконливо обґрунтовуються.
Монографія має логічну структуру, що повністю охоплює коло питань, які мають бути розкриті в рамках даної теми. Робота починається з ґрунтовного аналізу факторів впливу на кримінальну ситуацію, яка склалася в країні у 2022 р. Основну увагу природно приділено фактору війни та її тяжким наслідкам – значним людським втратам; захопленню агресором низки територій; руйнуванню численних об’єктів промислової, транспортної соціальної та житлово-комунальної інфраструктури, що призвело до величезних матеріальних збитків; скороченню обсягів ВВП, промислового та сільськогосподарського виробництва; виїзду значної частини населення в інші області країни та в за кордон. Слушно підкреслюється, що все це дуже суттєво позначилося на стані, структурі та динаміці кримінальних правопорушень у країні.
У другому розділі наведені результати системного кримінологічного аналізу кримінальних правопорушень, який здійснено за оптимальною, як ми вважаємо, схемою. В роботі досліджено показники всіх груп кримінальних правопорушень, виділених за спрямованістю, передбачених Особливою частиною КК України, та значної кількості окремих видів кримінальних правопорушень. На основі здійсненого аналізу авторам вдалося встановити низку важливих тенденцій динаміки кримінальних правопорушень, їх окремих видів, які можуть використовуватися для розроблення прогнозів подальшого розвитку кримінальних проявів. На особливу увагу заслуговує аналіз значного зростання видів кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною – посягань на територіальну цілісність і недоторканність України; випадків державної зради, колабораційної діяльності, пособництва державі-агресору; численних фактів порушення законів та звичаїв війни.
На відміну від інших робіт такого роду значну увагу приділено аналізу даних щодо кримінальних правопорушників та жертв таких діянь. Встановлені особливості структурного розподілу правопорушників за статтю, віком, соціальним становищем, рівнем освіти, минулим досвідом кримінальної поведінки. В ході аналізу даних щодо осіб, які потерпіли внаслідок вчинення щодо них кримінальних правопорушень, визначені демографічні та соціальні групи осіб, які найчастіше стають жертвами кримінальних посягань, види кримінальних діянь, жертвами яких вони переважно стають. Необхідно відзначити, що автори порівняно з попередніми роботами значно розширили обсяг статистичних даних щодо потерпілих, який використовується в аналізі. Це дозволило отримати низку нових, цікавих даних щодо переліку кримінальних правопорушень, від яких найчастіше страждають жінки; посягань, від яких найчастіше гинуть потерпілі особи; факту вчинення значної кількості тяжких насильницьких злочинів відносно малолітніх осіб (віком до 14 років) тощо.
Цього разу авторський колектив вирішив поповнити монографію четвертим розділом, в якому розглядається практика засудження та призначення покарання обвинуваченим особам, які вчинили кримінальні правопорушення. В ньому аналізуються кількісні параметри всіх категорій осіб, провадження щодо вчинення якими кримінальних правопорушень розглядалися судами, зокрема засуджених у цілому та засуджених до певних видів основних та додаткових покарань, а також засуджених, яких було звільнено від відбування покарання. Підкреслюється, що в центрі уваги авторів знаходиться кримінологічний аспект практики здійснення правосуддя за кримінальними провадженнями, а саме питання, як вона впливає на стан кримінальної ситуації в країні та діяльність органів Національної поліції щодо протидії кримінальним правопорушенням.
Розділ 5 монографії вже традиційно містить результати досліджень окремих актуальних проблем кримінальної ситуації в країні. Вельми актуальним і цікавим є розміщене у першому підрозділі цього розділу ґрунтовне дослідження проблеми безпеки дітей у цифровому середовищі, яке базується на результатах масштабного опитування учнів середніх шкіл. Пропозиції автора щодо заходів підвищення захисту дітей від правопорушень в інтернеті заслуговують на увагу працівників кіберполіції, ювенальної превенції, педагогів та батьків. Для органів досудового розслідування буде корисним наведений у двох інших підрозділах цього розділу аналіз схем та способів вчинення кримінальних правопорушень в таких важливих сферах економіки як енергетика та дорожнє господарство.
Загалом монографія характеризується великою інформативністю, використанням дуже значного масиву статистичних даних, ґрунтовністю аналізу та аргументованістю висновків. Викладені в роботі результати дослідження становлять інтерес для кримінологічної науки, законотворчої діяльності щодо вдосконалення кримінального законодавства, планування протидії злочинності в державі.
В якості побажання хотілося б порекомендувати авторам на майбутнє приділити більше уваги висвітленню характеру впливу певних процесів та явищ (факторів) на кримінальну ситуацію в країні.
На підставі викладеного вище вважаю за можливе позитивно оцінити монографію Вербенського М. Г., Кулика О. Г., Наумової І. В. та інших авторів «Кримінальна ситуація в Україні в умовах війни: основні тенденції. 2022 рік». Ця робота становить значний інтерес для керівників та працівників органів поліції, фахівців у сфері кримінології, кримінального права, соціології, широкої наукової громадськості, студентів та курсантів вищих навчальних закладів МВС України та студентів юридичних факультетів ВНЗ як вдалий приклад комплексного вивчення проблеми кримінальних правопорушень у країні.
Директор видавництва «Юрінком Інтер»,
доктор юридичних наук, професор
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ