УДК 342.25
DOI 10.37749/2308-9636-2020-1(205)-6
О. В. Батанов,
доктор юридичних наук, професор,
провідний науковий співробітник
відділу конституційного права та
місцевого самоврядування
Інституту держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України
М. О. Пухтинський,
кандидат юридичних наук, доцент,
старший науковий співробітник
відділу конституційного права та
місцевого самоврядування
Інституту держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України
САМОВРЯДУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД І КОНСТИТУЦІЯ – ПОШУК КОНСЕНСУСУ ЧИ КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПЕРЕВОРОТ?
Розпочинається публічне обговорення змін до Конституції України в частині децентралізації влади. Буде закріплено систему місцевого самоврядування та нову територіальну організацію влади, а також децентралізацію владних повноважень.
Відбуватиметься впровадження принципів, що закладені в тексті Європейської хартії місцевого самоврядування, які є базовими для реалізації належного рівня врядування та розвитку місцевого самоврядування. Неадекватне відтворення принципів Європейської хартії місцевого самоврядування призводить до номінальності інституту місцевого самоврядування, «другорядності» територіальних громад та декларативності муніципальної влади, зростання її залежності й підконтрольності органам державної влади. Існуюча законодавча база місцевого самоврядування в Україні та проєкти, які реалізовувалися в галузі становлення та розвитку територіальних громад, мають фрагментарний характер. Актуальним є комплексне вирішення головної проблеми організації та функціонування місцевого самоврядування в сучасній Україні.
Таким є створення конституційно-правових умов для становлення територіальних громад як первинних суб’єктів місцевого самоврядування, основних носіїв його функцій і повноважень. У різних країнах застосовуються різні системи управління на місцевому рівні (в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць), на вибір яких впливають такі фактори як: державний режим, форма державного устрою, неоднаковий підхід до розуміння сутності та природи державної влади, розмежування адміністративно-територіальних одиниць на «природні» і «штучні», національні та історичні особливості й традиції тощо. Висновок: запропоновану на загал позицію щодо заміни терміна «територіальна громада» на «жителі муніципалітету», особливо під кутом зору підвищення суб’єктності органів місцевого самоврядування, слід вважати спробою концептуального перевороту щодо конституційного праворозуміння сутності місцевого самоврядування в Україні.
Ключові слова: самоврядування територіальних громад, децентралізація, місцеве самоврядування, Конституція.