УДК 340

DOI 10.37749/2308-9639-2023-11(251)-3

П. П. Пацурківський, студент IV курсу Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 СВОБОДА ЯК СОКРОВЕННА РЕАЛЬНІСТЬ ПРАВА: ДАВНЬОГРЕЦЬКА БУТТЄВА МАТРИЦЯ ПРАВА ОСОБИ НА ПРАВО

«Головний і самий суттєвий зміст права складають справедливість і свобода» (Богдан Кістяківський «На захист права»)

У статті розглядається недостатньо досліджене у вітчизняному правознавстві питання щодо буттєвої даності свободи у праві, її місця у правовій реальності на основі аналізу досвіду давньогрецької полісної цивілізації, у якій вперше в людській історії свобода права та свобода у праві досягли завершених зрілих форм.

Мета статті полягає у з’ясуванні субстантивних проявів (форм) реальності свободи як сокровенного сенсу права на прикладі давньогрецької буттєвої матриці права особи на право.

У якості ключових пізнавальних інструментів дослідження було застосовано фундаментальну феноменологію Е. Гуссерля, фундаментальну онтологію М. Гайдеггера, соціальну онтологію П. Бергера та Т. Лукмана і онтологію соціальних фактів та соціальних інститутів Дж. Р. Серля.

У результаті дослідження автором було одержано такі основні результати. Свобода була атрибутивною давньогрецькому полісному праву. Онтологічно свобода полісного права передувала його справедливості, а ціннісно вона виступала у якостях його найвищого принципу – ти можеш та системоутворюючого ядра.

Джерелом свободи у давньогрецькому полісному праві були вроджені та невідчужувані людські права громадян її полісів, передусім їх гідність.

Змістова діалогічність свободи у давньогрецькому полісному праві найбільш концентровано втілилась у його буттєвій матриці права особи на право, відповідно до якої це право було діалектичною єдністю первісного домагання особи на своє право та вторинного прийняття цього домагання іншими особами.

Квінтесенція діалогічності свободи у праві за критерієм його носіїв полягала в тому, що адресати первісного домагання особи на право були наділені такою ж свободою щодо його прийняття, як і адресант, тому воно було результатом як зіткнення, так і консенсусу їх модусів свободи.

Темпоральний вимір свободи у давньогрецькому полісному праві проявлявся у тому, що кожен новий консенсуальний її вияв змінював попередній зміст права й утверджував до чергової такої зміни його новий реальний зміст.

Свобода права особи на право породила історично новий тип дії людини – її вчинки із принципу, згідно із правом. Яскравою ілюстрацією цього стали життя і смерть Сократа.

Останнє стало закономірним наслідком Особистісної революції середини І тис. до н. е. Вона у вирішальній мірі допомогла давньогрецькій особистості зрозуміти власний обов’язок перед собою, перед своєю гідністю та людською природою, що й уможливило в кінцевому підсумку винахід стародавніми греками формули право особи на право.

Ключові слова: правова матриця; буттєва даність права; право особи на право; свобода; реальність свободи у праві; діалогічність свободи у праві; свобода як найфундаментальніший принцип права.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Свендсен Л. Фр. Г. Філософія свободи. Пер. з норвезьк. Львів: Видавництво Аннети Антоненко: Київ: Ніка Центр. 2016. 336 с.
  2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доповн.) / Уклад. і головн. ред. В. Т. Бусел. Київ. Ірпінь: ВТФ «Перун». 2005. 1728 с.
  3. Ковальський В. С., Козінцев І. П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади. Київ: Юрінком Інтер. 2005. 192 с.
  4. Платон. Держава. Пер. з давньогрецької та коментарі Дзвінки Коваль. Київ: Основи. 2000. 358 с.
  5. The Spirit of the Laws. Edited by Anne M. Cohler, Basia C. Miller, Harold S. Stone. Cambridge University Press, Cambridge 2005, book. 11.
  6. Abraham Lincoln. Address at Sanitary Fair. Baltimore, Maryland, Apr. 11. 1864. Roy P. Basler (red).
  7. Collected Works of Abraham Lincoln, Bind 7, New Brunswick, NJ: Rutgers University Press, 1953.
  8. Берлін І. Чотири есе про свободу. Пер. з англ. Київ: Основи. 1994. 232 с.
  9. Gibbs В. Freedom and Liberation. London: Sussex University Press. 1976. 144 p.
  10. Flathman R. The Philosophy and Politics of Freedom. Chicago: University of Chicago Press, 1987 376 p.
  11. Oppenheim F. E. Dimensions of Freedom: An Analysis. New York: St. Martin’s Press, 1961. 242 p.
  12. Рабінович С. Свобода як категорія природно-правової свідомості. Вісник Академії правових наук України. 2004. №2. С. 61—70.
  13. Олексюк М. М. Свобода – філософія – право: дискурс на фоні розвитку сучасної зарубіжної філософської думки. Проблеми філософії права. 2005. Том ІІІ. №1— с. 299—306.
  14. Костенко О. Б. Свобода як евристичний принцип праворозуміння. Проблеми філософії права. 2006. 2007. Том 4— Київ. Чернівці: Рута. 2008. с. 93—97.
  15. Панкевич О. Проблема свободи в сучасній Християнській антропології (католицька й православна інтерпретації). Вісник Національної академії правових наук. 2013. № 2(73). с. 36—
  16. Jaspers K. Vom Ursprung und Zeit de Gesichte. Zürich: Artemis-Verlag. 1949. 360 s.
  17. Martin Heidegger. Gesamtausgabe. II. Abteilung: Vorlesungen 1923— Band 31. Vom Wesen der Menschlichen Freiheit. Einleitung in die Philosophic. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. 1982. 307p.
  18. Martin Heidegger. Parmenides. Gesamtausgabe, II Abteilung: Vorlesungen 1925—1944; Band 54. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. 1982. 252 p.
  19. Martin Heidegger, Eugen Fink. Heraklit: Seminar Wintersemester 1966/1967. Universität Freiburg i. Br. Vittorio Klostermann. 1970. 261
  20. Тихолаз А. Геракліт: Навчальний посібник з історії давньогрецької філософії. Київ: Абрис. 1995. 160 с.
  21. Гаврилюк Р. О. Природа податкового права: антропосоціокультурний підхід: монографія. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т. 2014. 636 с.
  22. Angelos Chaniotis. War in The Hellenistic World: A Social and Cultural History. Oxford: Blackwell Publishing. 2005. 308 p.
  23. Walser A. V. Bauern und Zinsnehmer. Politik, Recht und Wirtschaft im frühhellenistischen Ephesos. München: Beck, 2008. 385 s.
  24. Searle J. R. The Construction of Social Reality. New York: Free Press, 1995. 241 p.
  25. Рікер П. Сам як інший. Пер. з фр. Київ: ДУХ і ЛІТЕРА. 2002. 458 с.
  26. Гаєк Ф. Конституція свободи. Пер. з англ. Львів: Літопис. 2002. 556 с.
  27. Арендт Х. Між минулим і майбутнім. Пер. з англ. Київ: Дух і Літера. 2002. 321 с.
  28. Cambridge Ancient History. Volume 4: Persia, Greece and the Western Mediterranean, c.525 to 479 BC, 2nd edition. Edited by John Boardman,  G. L. Hammond, D. M. Lewis, M. Ostwald. Cambridge University Press. 2008. 886 p.
  29. Maier F.G. Griechische Mauerbauinschriften. Zweiter Teil. Untersuchungen. Heidelberg, 1961.
  30. Boardman J. Greek Sculpture: The Late Classical Period. London: Thames & Hudson, 1995. 248 p.