УДК 347.56:614.25

DOI 10.37749/2308-9639-2025-9(273)-6

С. О. ЯКИМЧУК, кандидатка юридичних наук, доцентка, доцентка кафедри приватного права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова

ORCID: 0000-0003-1848-494X

О. Є. ТАНАСЮК, здобувачка вищої освіти ступеня доктора філософії Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова

ORCID: 0009-0000-3725-2605

ЮРИДИЧНА ОСОБА ЯК СУБ’ЄКТ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ З ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ВНАСЛІДОК РЯТУВАННЯ ЗДОРОВ’Я, ЖИТТЯ ТА МАЙНА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

Стаття присвячена визначенню особливостей участі юридичної особи у зобов’язаннях із відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи.

Встановлено, що суб’єктами зобов’язань з відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи, є потерпілий (рятувальник) – фізична особа, юридична особа, та боржник – держава та власник (володілець) майна, яке рятували. При цьому суб’єктний склад залежить від виду та підвиду цих зобов’язань.

Встановлено, що правова конструкція зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи, за участю юридичної особи полягає у тому, що рятувальні дії працівників юридичної особи, здійснені при виконанні ними своїх трудових обов’язків, вважаються діями самої юридичної особи. У цьому випадку мова йде про концепцію «співпадаючої діяльності», де діяльність юридичної особи виявляється через діяльність її працівників.

Обґрунтовано, що аналогія закону (за ст. 1172 ЦК України) не може бути застосована до відносин, що виникають внаслідок рятування юридичною особою здоров’я , життя та майна фізичної особи.

Особливість участі юридичної особи у зобов’язаннях з відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи, полягає у тому, вона може виступати лише на стороні потерпілого суб’єкта за таких умов: 1) рятувальні дії вчиняє працівник, підрядник, учасник (член) підприємницького товариства чи кооперативу; 2) шкода завдана майну юридичної особи.

Зроблено висновок, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується у випадках рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Шкода, завдана майну підприємницького товариства, кооперативу відшкодовується у випадках рятування здоров’я, життя та майна фізичної особи їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Встановлено, що для визнання суб’єктом зобов’язання замовника, товариства, кооперативу потрібно встановити наявність таких фактів: 1) наявність цивільних правовідносин із договору підряду чи участі (членства) у товаристві, кооперативі; 2) вчинення рятувальних дій під час виконання обов’язків із цивільно-правових зобов’язань із виконання робіт за договором підряду, під час здійснення ними підприємницької діяльності товариства чи кооперативу або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Для визнання фізичної особи в якості кредитора немає значення, що вона перебувала у трудових (службових) відносинах з юридичною особою та вчинення рятувальних дій під час виконання трудових (службових) відносин. Для виникнення такого зобов’язання обов’язковим є встановлення факту завдання шкоди життю, здоров’ю, майну фізичної особи, яка є стороною зобов’язання як рятувальник – кредитор.

Ключові слова: зобов’язання, суб’єкт, юридична особа, рятувальник, працівник, завдання шкоди, здоров’я, життя, майно, відшкодування шкоди, аналогія закону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.

  1. Шапошніков Д. С. Відшкодування шкоди, завданої здоров’ю та життю особи, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Одеса, 2005. 184 с.
  2. Чернат В.А. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Одеса, 2006. 20 с.
  3. Слома В. М. Цивільно-правові зобов’язання з множинністю суб’єктів : монографія. Тернопіль: ТНЕУ, 2020. 384 с.

5.  Ківалова Т. С. Зобов’язання відшкодування шкоди у цивільному законодавстві України (теоретичні аспекти): монографія. Одеса: Юридична література, 2008. 360 с.

  1. Оновлення Цивільного кодексу України: формування підходів: колективна монографія / О. І. Виговський, Н. Ю. Голубєва, С. Д. Гринько та ін.; за ред. проф. Довгерта А. С. і проф. Харитонова Є. О. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 674 с.
  2. Слома В. М. Розмежування понять «особа», «суб’єкт», «сторона» в зобов’язальних правовідносинах. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Юридичні науки. 2019. Том 30 (69). № 6. С. 51—55.
  3. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар : пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій України, науковців, фахівців. Том 11: Недоговірні зобов’язання / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. Х.: «Право», 2014. 416 с.

9.  Цивільне право України: навч. посіб. / Ю. В. Білоусов, А. В. Ватрас, С. Д. Гринько та ін.; за ред. Р. О. Стефанчука. К.: Правова єдність, 2009. 536 с.

  1. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар / Є. О. Харитонов [та ін.] ; за ред. Є. О. Харитонова. Х.: ТОВ «Одіссей», 2006. 1200 с.
  2. Клім С. І. Аналогія закону у цивільному праві України [Текст]: монографія / С. І. Клім ; Міжнар. гуманітар. ун-т. Одеса: Фенікс, 2013. 216 с.

12.          Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012. № 5403-VI. Відомості Верховної Ради. 2013. № 34—35. Ст.458. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text.