PDF

УДК 343.131(477)

DOI 10.37749/2308-9636-2020-8(212)-5

М. В. Сіроткіна,

кандидат юридичних наук,

здобувач кафедри кримінального процесу

та криміналістики Інституту права

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

 

ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ ІЗ ЗАСАДОЮ ПРЕЗУМПЦІЇ НЕВИНУВАТОСТІ

У статті на основі чинного кримінального процесуального законодавства, наукових досліджень та судової практики досліджується інститут звільнення від кримінальної відповідальності як альтернатива кримінальному переслідуванню та його співвідношення із засадою презумпції невинуватості.

Встановлено, що вихідна позиція науковців, які дотримуються думки про суперечність інституту звільнення від кримінальної відповідальності із засадою презумпції невинуватості, полягає в тому, що сам по собі факт звільнення особи від кримінальної відповідальності свідчить про визнання особи винуватою і вимагає відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України винесення обвинувального вироку суду.

Зʼясовано, що окремими вченими посилання на вчинення особою злочину розглядається як можливе виключно за наявності щодо неї обвинувального вироку, а не ухвали суду, оскільки в законодавстві існує чимало норм, згідно з якими громадяни можуть бути обмежені в певних правах на підставі закриття щодо них кримінальної справи за «нереабілітуючими» обставинами. Інші пропонують відмовитися від інституту звільнення від кримінальної відповідальності взагалі та виступають за розширення сфери дії інституту звільнення від покарання, удосконалення інших засобів кримінально-правового регулювання на вчинений злочин, наявність якого встановлено обвинувальним вироком суду.

Доводиться, що засада презумпції невинуватості при звільненні від кримінальної відповідальності не обмежується: приписи презумпції невинуватості слід оцінювати, по-перше, як такі, що не входять до механізму реалізації кримінальної відповідальності, по-друге — як альтернативні покаранню заходи кримінально-правового впливу. Звільнення особи від кримінальної відповідальності залишається дієвим засобом вирішення кримінально-правового спору в передбачених законом випадках. Особа, яка вчинила кримінально каране діяння, ніяким чином не обмежується у своїх правах, а тим більше — у праві на реалізацію засади презумпції невинуватості щодо неї.

Ключові слова: альтернатива, відповідальність, звільнення, покарання, презумпція невинуватості.

 

Список використаної літератури

  1. Аликперов X. Д. А50 Освобождение от уголовной ответственности. Москва: Московский психол.-соц. ин-тут; ИПК РК Генпрокуратуры РФ; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2001. 128 с.
  2. Кримінальний кодекс України № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001 р. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
  3. Стан здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у 2012–2018 рр. Верховний Суд України. Судова статистика. URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/ pokazniki-diyalnosti/sud_statistika.
  4. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності. Вісник Асоціації кримінального права України. 2013. № 1 (1). С. 195–196.
  5. Хомич В. М. Институт освобождения от уголовной ответственности и институт прекращения (отказа от) уголовного преследования требуют разной правовой формы процессуального разрешения. Судебная практика в контексте принципов законности и права: сб. науч. тр. / редкол.: В. М. Хомич (гл. ред.) [и др.]. Минск: Тесей. 2006. C. 339—349. URL: http://www.lawinstitute.bsu.by/upload/image/Biblio/chomich_1/13.pdf.
  6. Яценко С. Чи відповідає Конституції України інститут звільнення від кримінальної відповідальності. Право України. 2011. № 9–10. С. 167–168.
  7. Осичнюк Є. В. Новий КПК – старі плями. URL: http://blog.liga. net/user/eosychnyuk/article/9646.aspx.
  8. Ступник Я. В., Горінецький Й. І. Проблеми забезпечення відповідності інституту звільнення від кримінальної відповідальності конституційній та міжнародно-правовій презумпції невинуватості. Наук. вісник Ужгородського нац. ун-ту. 2015. Серія «Право». Вип. 35. Ч. І. Т. 3. С. 70–75.
  9. Альтернативні способи вирішення спорів у кримінальному провадженні / [Волкотруб С. Г., Крушинський С. А., Луцик В. В. та ін.] / за ред. У. Гелльманна, В. В. Луцика. Хмельницький: Хмельн. ун-т управління та права, 2015. 204 с.
  10. Альтернативное разрешение споров в уголовном процессе: учеб.-метод. пособие / [Л. Л. Зайцева и др.]; под ред. У. Хелльманна, С.А. Балашенко, Л. Л. Зайцевой. Минск: Изд. центр БГУ, 2015. 223 с.