PDF-файл

DOI 10.37749/2308-9636-2020-10(214)-5

Базов О. В. Універсальна юрисдикція в діяльності міжнародних кримінальних судів.

У статті представлено аналіз принципу універсальної юрисдикції як важливого правового інституту міжнародного кримінального правосуддя. Проаналізовано основні міжнародно-правові норми та судову практику в цій галузі. Визначено напрямки подальшого розвитку універсальної юрисдикції. Проаналізовано Прінстонські принципи універсальної юрисдикції. Досліджено роботу Комісії міжнародного права ООН та Генеральної Асамблеї ООН з цього питання. Представлено пропозиції щодо вдосконалення міжнародних та національних правових актів.

Універсальна юрисдикція або принцип універсальності у боротьбі з міжнародною злочинністю є важливим правовим інститутом у діяльності як національних, так і міжнародних кримінальних судів. Як і у випадку з будь-яким міжнародним правопорушенням, зобов’язання припиняти міжнародні злочини, такі як агресія, геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини міжнародного тероризму, приймає форму альтернативи принципам aut dedere aut judicare або aut prosegue Гуго Гроція, згідно з якими будь-яка держава зобов’язана розшукувати та переслідувати міжнародних злочинців за ці жахливі діяння, незалежно від громадянства злочинців та їхніх жертв, а також місця скоєння злочину, або видавати міжнародних злочинців будь-якій державі, яка потребує їх видачі для судового переслідування та покарання, або міжнародному кримінальному трибуналу. Таким чином, держава зобов’язана здійснювати універсальну кримінальну юрисдикцію щодо міжнародних злочинів та міжнародних злочинців, або видавати їх іншій державі чи міжнародному кримінальному суду за умов, визначених міжнародним правом та національним законодавством.

Ключові слова: універсальна юрисдикція, Міжнародний кримінальний суд, міжнародна злочинність, державний суверенітет.

 

Посилання

  1. Принстонські принципи універсальної юрисдикції (прийняті 27 січня 2001 р.), Принстонський університет, Програма з права та державних справ) та Універсальна юрисдикція: національні суди та кримінальне переслідування серйозних злочинів за міжнародним правом (ред. Стівен Маседо), 2004.
  2. Arrest Warrant of 11 April 2000 (Democratic Republic of the Congo v. Belgium). // International Court of Justice. URL: http://www.icjcij.org/docket/index.php?sum=591&p1=3&p2=3&case=121&p3=5. Дата звернення: 11.12.2016.
  3. 3. О’Кіф Р. Універсальна юрисдикція: роз’яснення основної концепції // Журнал міжнародного кримінального правосуддя. 2004. № 2. С. 735—760. URL: http://documents.law.yale.edu/sites/default/files/O’Keefe%20-%20Universal%20Jurisdiction % 20- %202004.pdf. Дата звернення: 03.2016.
  4. UN Secretary-General Report. «Rule of Law and Transitional Justice», para. 48 // Сайт ООН. Журнал європейського і порівняльного права. Вип. 2, 2017. URL: https://www.un.org/ruleoflaw/blog/document/the-rule-of-law-and-transitionaljustice-in-conflict-and-post-conflict-societies-report-of-the-secretary-general/.
  5. Міжнародний кримінальний трибунал з питань колишньої Югославії (МКТЮ), Прокурор проти Душко Тадича. IT-94-I-AR72. Суть справи (Апеляційна палата). 2 жовтня 1995 року. Міжнародний кримінальний трибунал з питань колишньої Югославії (МКТЮ), Прокурор проти Душко Тадича. IT-94-I-AR72. Суть справи (Апеляційна палата). 2 жовтня 1995 року.